4342
Меркурій часто називають найближчим до Сонця об’єктом, але це правильно лише серед планет. Комети, астероїди й навіть космічні апарати можуть проходити набагато ближче до поверхні світила, а деякі з них буквально занурюються в сонячну корону.
У перигелії Меркурій наближається до центра Сонця приблизно на 47 мільйонів кілометрів. Для порівняння, деякі сонцеграйні комети проходять на відстанях менш ніж мільйон кілометрів.
Найближчим серед зафіксованих об’єктів, які не були повністю знищені під час проходу, вважають Велику Південну комету 1887 року. За розрахунками, вона пройшла приблизно за 718 тисяч кілометрів від центра Сонця.
Це означає, що комета фактично пройшла крізь зовнішні шари сонячної атмосфери. Багато подібних тіл під час такого зближення руйнуються через нагрівання та припливні сили.
Серед астероїдів нинішнім рекордсменом є 2024 YL3 довжиною близько 141 метра. Його орбіта приводить тіло до перигелію приблизно 10,3 мільйона кілометрів від центра Сонця.
Такі астероїди, імовірно, походять із головного поясу між Марсом і Юпітером, але гравітаційні взаємодії поступово змінюють їхні орбіти й можуть спрямовувати всередину Сонячної системи.
Їхні траєкторії є динамічно нестійкими. Протягом кількох мільйонів років такий об’єкт може зіткнутися із Сонцем або планетою, змінити орбіту чи бути викинутим із системи.
Ще ближче за більшість астероїдів підлітав Parker Solar Probe — автоматичний апарат NASA, запущений 2018 року для прямого дослідження сонячної корони.
Під час останніх орбіт основної місії він наближався до центра Сонця приблизно на 7,3 мільйона кілометрів. Апарат проходив через корону, де температура плазми вимірюється мільйонами градусів.
Сам зонд не нагрівається до такої температури, тому що корональна плазма надзвичайно розріджена. Від прямого сонячного випромінювання його захищає спеціальний теплозахисний щит із вуглецевої піни.
Астрономи також давно припускають існування вулканоїдів — гіпотетичних астероїдів на майже кругових орбітах усередині орбіти Меркурія. Вони могли б постійно перебувати ближче до Сонця за будь-яку планету.
Однак систематичні пошуки поки не виявили жодного такого об’єкта. Якщо вулканоїди й існують, вони, ймовірно, дуже малі або надзвичайно рідкісні.
Ці приклади показують, що внутрішня Сонячна система значно динамічніша, ніж здається з простої схеми планет. Поблизу Сонця постійно проходять комети, астероїди та штучні апарати, і кожен із них допомагає краще зрозуміти екстремальне середовище біля нашої зорі.
https://ua.news/ua/world/iaki-obiekti-nablizhalisia-do-sontsia-blizhche-za-merkurii-live-science
