2739
Груші часто збирають неправильно саме тому, що чекають на повну м’якість плодів безпосередньо на дереві. Для багатьох осінніх і зимових сортів це вже запізно: найкращу текстуру й аромат вони набирають після знімання, а не на гілці. Якщо залишити їх висіти до моменту, коли м’якоть стане повністю ніжною, серцевина може почати розм’якшуватися нерівномірно, а сам плід — ставати борошнистим.
Орієнтуватися тільки на колір шкірки складно. У частини сортів зелений відтінок зберігається навіть тоді, коли плід уже готовий до знімання, а інші, навпаки, забарвлюються дуже рано. Тому практичніше перевіряти, наскільки легко груша відділяється від плодової гілочки.
Плід підтримують долонею, обережно піднімають і трохи повертають. Якщо плодоніжка відділяється без ривка й сильного опору, груша часто вже досягла знімної стиглості. Якщо доводиться тягнути вниз або крутити кілька разів, врожаю може знадобитися ще трохи часу.
Додатковою ознакою є стан насіння. У багатьох сортів воно до моменту знімної стиглості вже темнішає. Проте й цей показник краще використовувати разом з іншими, а не як єдиний критерій.
Збирати врожай бажано у суху погоду. Мокрі плоди складніше підготувати до зберігання, а зайва волога підвищує ризик розвитку гнилі. Після дощу краще дочекатися, поки поверхня груш підсохне.
Коли груша вже готова до знімання
Груші дуже чутливі до ударів. Навіть якщо шкірка не розірвалася, усередині м’якоті після падіння або сильного натискання може з’явитися пошкоджена зона. Через кілька днів вона темніє і стає осередком псування.
Саме тому плоди не струшують із дерева і не висипають із відра в ящик. Для зимового запасу кожну грушу бажано зняти руками й покласти в тару без сильного тиску сусідніх плодів.
Після збору частину осінніх сортів залишають дозрівати при кімнатній температурі. Перевіряють готовність не натисканням на середину плоду, а легким натиском біля плодоніжки. Якщо ця зона стала трохи м’якшою, груша вже готова до споживання.
Зимові сорти можуть поводитися інакше. Їм часто потрібен період холодного зберігання, після якого запускається нормальне дозрівання. Без такого етапу плід може довго залишатися твердим, а потім почати псуватися, так і не набравши характерного смаку.
Для довгого зберігання відбирають лише цілі груші з неушкодженою плодоніжкою. Плоди з вм’ятинами, тріщинами або слідами шкідників краще використати першими.
У сховищі важлива прохолода, темрява та стабільність температури. Груші не варто складати товстим шаром, оскільки вони легко травмуються під вагою одна одної.
Запаси періодично переглядають. Якщо якийсь плід почав розм’якшуватися швидше за інші, його краще одразу забрати для споживання. Саме правильне поєднання раннього збору, делікатного поводження і поступового дозрівання дозволяє отримати соковиту м’якоть без борошнистої серцевини.
https://www.gardeningknowhow.com/edible/fruits/pear/pear-harvesting.htm
