Група ентузіастів із Пакистану протягом приблизно десяти років оцифрувала близько 1800 рідкісних книжок мовою урду, використовуючи недорогі дзеркальні камери Nikon. Проєкт створювався практично без фінансової підтримки, а сумарний пробіг затворів двох основних камер перевищив 900 тисяч спрацьовувань.
Команда працювала переважно з Nikon D5300 та D3300. За роки архівісти створили понад 526 тисяч двосторінкових сканів, знімаючи книги розворот за розворотом. Серед матеріалів є старі літографічні видання та тексти, яким кілька століть.
Особливо складним виявилося не саме фотографування, а подальша обробка. Письмо насталік, характерне для урду, має складну каліграфію, а старі книжки відрізняються розміром, формою полів, нахилом сторінок і станом палітурки. Кожен скан доводилося вирівнювати та коригувати.
Спочатку більша частина постобробки виконувалася вручну у Photoshop. Зі зростанням архіву така схема стала практично непідйомною, і у квітні 2026 року один із учасників проєкту створив модель машинного навчання на основі вже відредагованих ними зображень.
Нейромережа навчилася повторювати частину операцій, які архівісти роками виконували вручну. Вона використовує інформацію про перспективні перетворення та автоматизує значну частину вирівнювання. Водночас кожна книга все ще потребує приблизно десяти ручних калібрувальних кадрів.
Готові матеріали зберігаються у файловій системі ZFS із перевіркою цілісності BLAKE3. Оцифровані книжки доступні через Ibteda Digital Library та Internet Archive, тому проєкт працює не як приватний архів, а як відкрита бібліотека.
Автори підкреслюють, що їхній підхід відрізняється від комерційних проєктів, де рідкісні книжки можуть фізично розбирати або навіть знищувати заради швидкого сканування. Тут основним завданням було зберегти самі видання та водночас створити цифрові копії.

2295