1691
Більшість громадян Польщі вважають, що нові російські провокації проти країни є реальною загрозою, а не лише політичним сценарієм. Такі настрої сформувалися на тлі серії повітряних інцидентів, диверсійних справ і заяв польських силовиків про активність російських спецслужб.
Для польського суспільства тема безпеки останніми місяцями стала однією з центральних. Падіння російської ракети на Люблінщині, перехоплення військових літаків над Балтійським морем та розслідування підпалів посилили відчуття, що загроза може проявлятися у різних формах.
Опитування показує, що значна частина населення допускає нові провокації — від порушень повітряного простору до диверсій проти інфраструктури. При цьому рівень занепокоєння вищий серед тих, хто уважніше стежить за війною Росії проти України та ситуацією на східному кордоні.
Польська влада у відповідь посилює військову готовність. Міністерство оборони збільшує активність F-16, вертольотів і систем швидкого реагування, а на сході країни вводяться додаткові обмеження для польотів у нижніх шарах повітряного простору.
Окремим напрямом залишається боротьба з гібридними операціями. Польські спецслужби неодноразово повідомляли про вербування людей для підпалів, спостереження за транспортною інфраструктурою та інших завдань, які можуть виконуватися за невеликі винагороди.
Росія заперечує причетність до таких операцій, однак Варшава вважає, що ризик не можна оцінювати лише за публічними заявами Москви. Польська сторона посилається на матеріали конкретних кримінальних справ та інформацію партнерських спецслужб.
Суспільні побоювання також впливають на політику. Виборці дедалі частіше оцінюють уряд і президента не лише за економічними питаннями, а й за здатністю забезпечити захист кордонів, ППО та критичної інфраструктури.
На цьому тлі питання стійкості до провокацій перетворюється на довгостроковий виклик. Польська влада готується до того, що тиск може тривати роками й поєднувати військові, інформаційні та диверсійні методи.
https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/09/5/7244845/
