1962
Apple представила оновлені Mac Studio та Mac mini і цього разу прямо акцентувала їхнє використання для локального запуску великих моделей штучного інтелекту. Самі комп’ютери не отримали радикального редизайну — основні зміни стосуються процесорів і продуктивності.
Разом із новими моделями Apple анонсувала два чипи: M6 і M5 Ultra.
M6 став першим процесором серії M для Mac, виготовленим за 2-нанометровим техпроцесом.
M5 Ultra тепер є найпотужнішим чипом Apple для більшості професійних задач, причому компанія особливо виділяє навантаження, пов’язані зі штучним інтелектом.
Mac mini та Mac Studio останнім часом стали популярними серед розробників і дослідників, які запускають великі мовні моделі локально.
Однією з причин є архітектура уніфікованої пам’яті Apple. Центральний і графічний процесори працюють зі спільним великим пулом пам’яті, що дає змогу запускати моделі, які складніше розмістити у звичайній відеопам’яті споживчих графічних карт.
Додатковий поштовх з’явився після macOS 26.2. У цій версії Apple додала низьколатентний зв’язок між комп’ютерами через Thunderbolt 5 для розподіленого ШІ-інференсу з використанням MLX.
MLX — відкритий фреймворк Apple для машинного навчання, оптимізований під чипи серії M та їхню уніфіковану пам’ять.
Після появи цієї можливості ентузіасти й професійні користувачі почали об’єднувати кілька Mac mini або Mac Studio у кластери.
Такий підхід дозволяє запускати локальні моделі, які не помістилися б у пам’ять одного звичайного комп’ютера.
Apple явно врахувала цей сценарій у нинішньому оновленні, хоча самі комп’ютери залишилися традиційним збільшенням характеристик, а не новим класом пристроїв.
Компанія позиціонує Mac не лише як робочі станції для відео, графіки та програмування, а й як доступнішу альтернативу спеціалізованим системам із дорогими прискорювачами Nvidia для частини локальних задач ШІ.
