4042
Надмірне потовиділення може здаватися лише побутовою незручністю, але для людей із гіпергідрозом воно часто перетворюється на постійну проблему: доводиться кілька разів на день міняти одяг, уникати рукостискань, хвилюватися через мокрі долоні чи плями під пахвами. У матеріалі Medicina.ua пояснюється, що піт сам по собі є природним механізмом терморегуляції — організм так охолоджується під час спеки, фізичного навантаження або сильних емоцій. Проблема починається тоді, коли потові залози працюють надто активно навіть без очевидної причини.
Гіпергідроз буває первинним і вторинним. При первинній формі вираженого захворювання, яке могло б пояснити симптом, не знаходять; часто надмірно пітніють долоні, стопи або пахви, а прояви починаються ще в молодому віці. Вторинне потовиділення може виникати на тлі порушень роботи щитовидної залози, діабету, менопаузи, інфекцій, ожиріння, окремих неврологічних станів або прийому ліків. Саме тому різка поява нічних потів чи помітне посилення симптомів потребує не лише дезодоранту, а й медичної оцінки.
У повсякденному житті значення мають прості звички. Варто обирати одяг із тканин, які добре відводять вологу, регулярно змінювати шкарпетки й взуття, підтримувати гігієну шкіри та спостерігати за власними тригерами. У частини людей пітливість посилюють гостра їжа, алкоголь, великі дози кофеїну та сильне нервове напруження. Якщо симптом виражено пов’язаний зі стресом, можуть допомагати дихальні вправи, медитація, йога або інші способи зменшення напруження.
Одним із базових засобів при локальному гіпергідрозі залишаються антиперспіранти із солями алюмінію. Вони працюють не так, як звичайний дезодорант: не просто маскують запах, а тимчасово зменшують виділення поту. Часто їх радять наносити ввечері на абсолютно суху шкіру, коли активність потових залоз нижча. При надмірному нанесенні або використанні на подразненій шкірі може виникати печіння, тому важливо дотримуватися інструкції.
Якщо безрецептурних засобів недостатньо, дерматолог може запропонувати іонофорез — процедуру, яку часто використовують для долонь і стоп, або ін’єкції ботулотоксину. Ботулотоксин тимчасово блокує передачу нервових сигналів до потових залоз, завдяки чому потовиділення може суттєво зменшуватися на кілька місяців. У складніших випадках застосовують системні препарати, однак вони мають побічні ефекти й потребують контролю лікаря.
Хірургічне лікування розглядають значно рідше, коли інші методи не допомагають. Причина в тому, що після втручання може виникнути компенсаторна пітливість в інших ділянках тіла. Тож головна порада — не терпіти проблему роками й не намагатися самостійно «висушити» шкіру агресивними засобами. Якщо пітливість заважає повсякденному життю, сучасна дерматологія має кілька способів суттєво її контролювати.
https://medicina.ua/presscenter/articles/dermatology/itm/14482/
