744
Восени навіть якісні черевики можуть за кілька днів набути неприємного запаху. Дощ, калюжі, теплі шкарпетки та кілька годин у закритому взутті створюють середовище, у якому волога випаровується повільно. Сам піт не завжди має сильний запах, але у теплому вологому середовищі бактерії активно розмножуються й утворюють пахучі сполуки.
Найважливіше після повернення додому — не залишати мокре взуття закритим до ранку. Устілки, якщо вони знімні, краще дістати й сушити окремо, а шнурівку трохи послабити, щоб повітря краще циркулювало всередині. Якщо поверхня сильно намокла, її спочатку промокають сухою тканиною.
Для поглинання залишкової вологи можна використати папір. Зім’ятий папір кладуть усередину, але не набивають черевик надто щільно. Через кілька годин, коли він стане вологим, його замінюють сухим. Газети краще не використовувати для світлої підкладки, оскільки друкарська фарба може залишити сліди.
Сушити взуття безпосередньо на гарячій батареї не варто. Висока температура може пересушити шкіру, деформувати клейові з’єднання й пошкодити мембранні матеріали. Краще залишити пару в теплому провітрюваному місці або скористатися сушаркою, яка працює за температури, дозволеної виробником.
Якщо запах уже став стійким, потрібно не лише маскувати його ароматизатором, а й регулярно просушувати устілки та внутрішню частину. За можливості одну й ту саму пару краще не носити щодня без перерви: додаткові 24 години на повне висихання помітно зменшують накопичення вологи й запаху.
