Мисливець за затемненнями ризикнув у Гренландії й побачив ідеальну тінь Сонця

Цього разу на судні було 117 мисливців за затемненнями, які покладалися на рішення кількох людей: капітана, керівника експедиції, відомого арктичного мандрівника Ґреґа Мортімера (Greg Mortimer), та автора. Вони свідомо пішли на ризик, обравши для спостережень точку на перетині чотирьох фіордів, серед айсбергів і засніжених гір, майже точно на центрі смуги повної фази. Там Місяць мав закрити Сонце на 2 хвилини 16 секунд — лише на дві секунди менше за максимально можливу тривалість цього затемнення на всій планеті.

Єдине, у чому можна було бути впевненим, — це що темна тінь Місяця таки накриє корабель і різко зменшить освітлення. Усе інше — насамперед хмарність — залишалося на розсуд погоди.

Як обирали місце спостереження в лабіринті фіордів

За день до затемнення експедиція відвідала льодовик Sol Glacier на узбережжі Скоусбі. Гуркіт тисяч тонн льоду, що обвалювалися в море, виявився незабутнім, але в голові автора вже крутилася інша, ще драматичніша подія — завтрашня повна фаза.

Потрібно було вирішити, де саме поставити судно. Останній прогноз хмарності показував «блакитну діру» ясного неба далеко на узбережжі Блоссевіль у Гренландії, у напрямку, звідки корабель прийшов з Ісландії. Теоретично туди можна було встигнути, якщо вирушити негайно. Але спостереження далеко в морі несли свої ризики: хитка палуба через хвилювання, туман і більша ймовірність хмар.

Початковий план — центр лінії повної фази в вузькому Офйорді — за прогнозами тиждень поспіль виглядав хмарним, хоча напередодні шанси на прояснення трохи зросли. Автор піднявся на місток, коли оновлювалися останні дані. Новий прогноз виявився обнадійливим.

Мортімер, який як альпініст звик «брати вершину», коли дозволяють умови, відзначив, що моделі показують тенденцію до прояснення над Офйордом. Водночас рухатися вглиб фіордної системи означало прийняти додатковий ризик: через присутність нарвалів швидкість судна була обмежена до 3 вузлів (близько 5,6 км/год), а альтернативного маршруту відступу не існувало.

Попри це команда вирішила ризикнути й «заховатися» в каналах Скоусбі, сподіваючись, що природа буде прихильною.

Найчистіша повна фаза серед айсбергів

Можливість змінювати позицію судна виявилася вирішальною. Корабель тримався північного боку фіорду, щоб мінімізувати ризик, що хмари, які піднімаються з води, перекриють Сонце під час повної фази. Коли момент затемнення наближався, до Sylvia Earle приєдналися ще два круїзні судна.

Температура почала різко падати, і троє спостерігачів, які дивилися на небо з відкритих джакузі на палубі, раптом виявилися найпрактичнішими людьми на борту. Атмосфера ставала все більш напруженою.

О 17:33 за місцевим часом 12 серпня яскравий диск Сонця нарешті зник за темним силуетом Місяця над червонуватими скелями фіорду Рьоде (Røde Fjord) на півдні. Світло в Укаттіп Кунґерсіва наче розчинилося, а навколо Місяця спалахнула «діамантова каблучка» — останній яскравий промінь Сонця на краю диска.

Коли цей ефект згас, на його місці стала помітною яскрава червонувато-рожева протуберанція — петля гарячого газу й магнітних полів, що виступає з хромосфери Сонця. За словами автора, це могла бути одна з найчіткіших і найкрасивіших повних фаз, які йому доводилося бачити.

Усі 117 пасажирів стояли в повній тиші, усвідомлюючи, що спостерігають щось унікальне й надзвичайно короткочасне. Для багатьох це була перша в житті повна фаза, для інших — черговий, але не менш вражаючий досвід.

Побачити, як це виглядало з різних точок Європи, можна в добірці фото й відео, зокрема в ролику за посиланням на .

Уроки Арктики для «затемнення століття» в Єгипті

Кожна повна фаза сонячного затемнення має свій характер, але арктичний досвід дав автору важливі уроки перед наступною великою подією — затемненням 2 серпня 2027 року. Цю подію вже прозвали «затемненням століття» через її тривалість.

Тоді автор знову планує опинитися на центрі смуги повної фази, але вже на річковому круїзному судні в Єгипті. Там повна фаза триватиме близько 6 хвилин 20 секунд, а затемнене Сонце підніметься на висоту приблизно 82 градуси — майже прямо над головою. Це обіцяє буквальний «біль у шиї», але й унікальну можливість побачити корону, що оточує все небо.

Автор жартує, що, можливо, доведеться лежати на палубі, підпираючи біноклі очницями, щоб провести всі шість хвилин у спогляданні корони. Декому пощастить спостерігати затемнення, плаваючи в басейні на борту. Удень у Єгипті буде спекотно, але під час повної фази температура помітно знизиться.

На відміну від арктичної експедиції, де довелося ризикувати маршрутом і боротися з невизначеними прогнозами, у 2027 році ймовірність хмарності на обраній ділянці Нілу оцінюють менш ніж у 1%. Тож, найімовірніше, змінювати позицію судна не знадобиться.

Автор підкреслює, що повна фаза — це не просто явище, яке спостерігаєш очима. Це своєрідний «пейзаж», у якому ти на кілька хвилин опиняєшся: змінюється світло, температура, поведінка людей і навіть відчуття простору. У 2027 році цей пейзаж — темний Ніл, заповнений кораблями й рухом, — триватиме найдовше з усіх повних сонячних затемнень у найближчі 87 років.

Як зазначає автор у матеріалі для Live Science, цього разу ризику майже не буде, зате нагорода — довга й вражаюча подорож у тінь Сонця.

Мисливець за затемненнями ризикнув у Гренландії й побачив ідеальну тінь Сонця з’явилася спочатку на Цікавості.

cikavosti.com