Жоржини й гладіолуси не можна залишати у відкритому ґрунті на всю зиму: їхні бульби та бульбоцибулини чутливі до промерзання. Водночас надто раннє викопування теж небажане, адже рослина має завершити вегетацію й накопичити поживні речовини. Саме тому восени важливо орієнтуватися не лише на календар, а й на стан листя та погоду.

Гладіолуси зазвичай викопують приблизно через чотири-шість тижнів після завершення цвітіння. Один із головних сигналів — пожовтіння листя, яке свідчить про завершення активної вегетації. Залежно від сорту та регіону цей момент найчастіше припадає на вересень або початок жовтня.
Затягувати до сильних морозів не варто: холод може пошкодити посадковий матеріал. Рослину підкопують садовими вилами або лопатою, відступаючи від стебла, після чого обережно витягують із землі. Стебло вкорочують, залишаючи кілька сантиметрів, а ґрунт із бульбоцибулин обережно струшують.
Пошкоджені, м’які або підгнилі екземпляри відразу відкладають. Здоровий посадковий матеріал перед зберіганням добре просушують у теплому, сухому й провітрюваному приміщенні. Зазвичай на це потрібно приблизно один-два тижні.
Із жоржинами поспішати не потрібно. Їх рекомендують викопувати після першого легкого морозу, коли надземна частина рослини почорніє. Це природний сигнал, що сезон завершився. Після цього стебла зрізають, а кущ обережно підкопують, намагаючись не пошкодити бульби.
Сильні або тривалі заморозки небезпечні і для жоржин, особливо якщо ґрунт мокрий. Тому після почорніння стебел не варто залишати бульби в землі надовго. Після викопування їх очищають від зайвого ґрунту, оглядають і дають поверхні підсохнути.
Для зимового зберігання потрібне темне, сухе, прохолодне приміщення, яке не промерзає. Надмірна вологість провокує плісняву та гниль, а занадто сухе повітря може призвести до сильного усихання. Упродовж зими посадковий матеріал періодично перевіряють і прибирають зіпсовані екземпляри.
https://24tv.ua/house24/osinniy-sad-koli-vikopuvati-zhorzhini-gladiolusi-voseni_n3149011

4072