3985
Пізню білокачанну капусту можна не зрізати ножем біля самої землі, а викопати цілою разом із кореневою системою. Такий спосіб здається незвичним, але має практичну мету: корінь використовується як природна «ручка» для підвішування качана в погребі.
Підвішене зберігання економить місце на полицях і в ящиках. Головки не лежать одна на одній, не торкаються сирої підлоги чи стін і краще провітрюються. Це особливо зручно, якщо льох невеликий, а врожаю багато.
Ще одна перевага — простіший контроль. Кожен качан добре видно, тому ознаки псування можна помітити раніше. Не потрібно щоразу підіймати ящики й перебирати всю капусту, щоб дістатися до нижнього шару.
Рослину обережно підкопують лопатою або вилами, відступивши від стебла, після чого витягують із землі разом із корінням. Зайву землю обтрушують, але капусту перед зберіганням не миють. Волога на поверхні лише підвищить ризик загнивання.
Пожовкле та пошкоджене зовнішнє листя прибирають, залишаючи два-три здорові покривні листки. Вони захищають качан від пересихання й випадкових механічних пошкоджень. Якщо капуста волога після дощу, її спочатку підсушують під навісом без прямого сонця.
Для підвішування стебло біля кореня обв’язують міцним шпагатом і закріплюють на перекладині. Качани розташовують із проміжками, щоб вони не торкалися один одного та стін. У міру висихання стебла петлі потрібно періодично перевіряти, бо вони можуть послабитися.
Оптимальні умови для білокачанної капусти — температура близько 0…+2 °C і вологість приблизно 95%. Погріб повинен вентилюватися, але без постійного протягу й конденсату. Раз на один-два тижні запас бажано оглядати та прибирати качани, які почали псуватися.
