Росія дедалі більше виснажується через війну проти України, а ресурси, які дозволяли Кремлю уникати непопулярних рішень, поступово закінчуються. Водночас Володимир Путін опинився в залежності від Китаю. Про це в інтерв’ю пояснив колишній очільник британської розвідки MI6 сер Річард Дірлав.

Фінансова пастка і мобілізація як політичний ризик
За оцінкою Дірлава, фінансові аспекти конфлікту стають для Москви нищівними у середньо- та довгостроковій перспективі. Досі Кремль уникав масового невдоволення, використовуючи кошти Суверенного фонду для залучення контрактників, переважно з неєвропейських, депресивних регіонів Росії. Проте ці резерви стрімко зменшуються і добігають кінця.
Коли грошовий ресурс для купівлі лояльності та гарматного м’яса вичерпається, російському керівництву доведеться ухвалювати радикальні рішення для продовження бойових дій. Саме цей перехідний етап несе найбільшу загрозу для внутрішньої стабільності режиму.
Ключовою вразливістю Путіна є повномасштабна мобілізація. Якщо Кремль наважиться на цей крок, під загрозою опиняться сини російського середнього класу, яких неминуче кинуть в українську м’ясорубку. Дірлав наголошує, що в цей момент у гру вступить потужний соціальний фактор: російські матері та бабусі. Історичний прецедент уже існує: під час війни в Афганістані кількість загиблих і реакція сімей призовників мали колосальний вплив на політичну ситуацію в Радянському Союзі. Мобілізація стане тим порогом, який трансформує військову проблему Росії в її тотальну політичну слабкість.
Геополітична ізоляція, Китай і дипломатія
Внутрішню слабкість Росії підсилює її стрімка втрата позицій на міжнародній арені. Аналізуючи нещодавню тристоронню зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, ексголова MI6 констатує: жодної Ялти-2 не відбулося. Основний діалог розгортався виключно між лідерами США та Китаю, а роль Путіна була маргінальною. Сі Цзіньпін приділяв значно більше уваги Трампу, а на спільному фото російський диктатор навіть не стояв поруч із китайським лідером.
Історично Росія вже перетворилася на васальну державу та молодшого партнера Пекіна. Її економічний потенціал не дозволяє претендувати на статус рівноправної наддержави. Пекін продовжує постачати запчастини та електроніку для російської оборонної промисловості, проте стратегічно Китай віддав би перевагу завершенню конфлікту. Якби ця підтримка припинилася, наслідки для російської армії були б катастрофічними.
У Шеньчжені Сі Цзіньпін особисто зустрів Трампа біля літака, тоді як Путіна зустрічав керівник канцелярії ЦК Компартії Китаю Цай Ці. Під час спільного фотографування російський диктатор також опинився осторонь від американського президента та голови КНР.
Показовим індикатором падіння статусу Росії є і міністр закордонних справ Сергій Лавров. За словами Дірлава, Лавров, який колись вважався шанованим дипломатом, нині перетворився на відверто неприємного персонажа. На Заході його зневажають за роль у виправданні путінської агресії.
Коментуючи заяви Джареда Кушнера про можливу здачу Донбасу в обмін на гарантії безпеки за статтею 5 НАТО, Дірлав називає його дилетантом у дипломатії, чиї слова не варто сприймати серйозно. Російські пропозиції щодо нового європейського пакту безпеки він назвав старою ідеєю Кремля і повною нісенітницею, яка суперечить баченню НАТО.
Тим часом Україна продовжує завдавати болючих ударів по російській військовій машині. Успішна атака дронами та ракетами по Керченському мосту напередодні міжнародних самітів продемонструвала нездатність Росії захистити свою критично важливу інфраструктуру. Нагадаємо, нещодавня операція СБУ та Сил оборони проти Кримського мосту показала можливості українських далекобійних засобів ураження. За оприлюдненою інформацією, для атаки застосували безпілотники “Паляниця”, ракети “Нептун”, “Рута” та FP-5 “Фламінго”. Як повідомило The Times, українські військові змогли скоординувати дрони й ракети через альтернативний канал передавання даних, без використання Starlink.
Прогноз на найближчі пів року залишається незмінним: поки Путін утримує владу, кардинальних змін у позиції Росії не відбудеться. Україна, яка успішно повертає території та вражає стратегічні цілі в глибині Росії, не піде на жодні компроміси. Попри надзвичайний тиск на цивільне населення через російський ракетний терор, українське суспільство демонструє неймовірну стійкість, яка лише гартується в умовах війни на виснаження.
Джерело: 24tv.ua

2941