Задній привід цінують за добру керованість, динаміку та можливість контрольованого заносу. Таку конструкцію часто використовують у спортивних автомобілях, потужних седанах і великих моделях. Проте вона має недоліки, які особливо помітні взимку та під час щоденної експлуатації, тож розглянемо п’ять причин, чому такий привід підходить не всім водіям.

Керованість, занос і зима
Однією з головних особливостей заднього приводу є схильність до надмірної повертальності. Це відбувається тоді, коли задні колеса втрачають зчеплення з дорогою, через що автомобіль починає розвертатися сильніше, ніж потрібно. Причиною може стати різке натискання на газ у повороті або раптове скидання швидкості. Для досвідченого водія такий занос може бути контрольованим, однак для новачка він створює серйозну небезпеку.
Взимку ситуація стає ще складнішою. На снігу та льоду задньопривідні автомобілі можуть втрачати зчеплення швидше, особливо якщо двигун розташований спереду. У такій конструкції значна частина ваги припадає на передню вісь, тоді як ведучі колеса знаходяться ззаду. Через це під час різкого прискорення задню частину машини може занести.
Хороші зимові шини та електронні системи стабілізації допомагають покращити ситуацію, але не усувають усіх особливостей заднього приводу. Тому водієві, який часто їздить засніженими або слизькими дорогами, варто враховувати це ще до купівлі.
Салон, конструкція і витрати на обслуговування
Для передачі крутного моменту на задні колеса потрібен карданний вал, який проходить під днищем автомобіля. Через нього в салоні з’являється центральний тунель, що зменшує простір для ніг пасажирів, особливо на задньому ряду. Крім того, задній диференціал та елементи підвіски займають місце, яке могло б використовуватися для збільшення багажника.
Задньопривідні автомобілі мають додаткові елементи трансмісії: карданний вал, задній диференціал, півосі та підшипники. Усе це збільшує загальну вагу машини та кількість деталей, які з часом можуть зношуватися. Відповідно, конструкція потребує більше уваги під час технічного обслуговування.
Додаткові компоненти трансмісії потребують регулярних перевірок і догляду. Наприклад, у задньому редукторі необхідно періодично міняти мастило, а карданний вал, шарніри та підшипники можуть потребувати ремонту. Також більша вага автомобіля та особливості трансмісії іноді призводять до підвищеної витрати пального.
Водночас реальні витрати залежать від конкретної моделі, її конструкції та умов експлуатації. Тому перед купівлею варто оцінити, чи відповідає такий привід вашим звичкам і типовим маршрутам.
Джерело: uamotors.com.ua

2933