Марсохід NASA Curiosity зафіксував рідкісні сутінкові, або сріблясті, хмари, що дрейфують у вечірньому небі Марса. Свіжі знімки оприлюднили наприкінці листопада 2026 року.

Про нові спостереження повідомив офіційний сайт NASA. Їх проводили восени цього року. Як зазначило агентство, знімки отримано 31 жовтня 2026 року, на 5061-й марсіанський день місії, над кратером Ґейла, який ровер досліджує вже понад 14 років.
Науковці пояснили, що для фіксації хмар марсохід використав свої навігаційні камери (Navcam) одразу після заходу Сонця. За їхніми словами, сутінкові хмари над кратером Ґейла з’являються лише протягом короткого періоду щоосені. Вони настільки тонкі, що вдень їх неможливо побачити.
Чому хмари світяться в темному небі
Автори публікації додали, що сріблясті, або ноктилюцентні, хмари розташовані дуже високо в атмосфері, приблизно на висоті 50-80 кілометрів. Коли на поверхні Марса вже настає темрява, Сонце все ще освітлює ці хмари з-за горизонту. Саме тому вони світяться на тлі темного неба.
Дослідники зауважили, що марсіанські сутінкові хмари на великих висотах утворюються з кристалів замерзлого вуглекислого газу, тобто сухого льоду. Нижчі та тьмяніші шари, на відміну від земних хмар, складаються з водяного льоду.
Під час попередніх спостережень, зокрема в січні 2025 року, Curiosity за допомогою камери Mastcam також зафіксував, як розсіювання сонячного світла в однакових за розміром крижаних частинках надає цим хмарам райдужного, червоно-зеленого або перламутрового відтінку.
Навіщо вивчати такі хмари
Вивчення сутінкових хмар допомагає планетологам NASA краще зрозуміти сезонні коливання температури на Марсі. Так само спостереження дають змогу дослідити напрямки вітрів і склад верхніх шарів атмосфери планети.
Нагадаємо, у квітні цього року повідомлялося, що життя на Марсі може бути можливим. Учені відтворили умови Червоної планети в лабораторії. Навіть у суворих марсіанських умовах прості клітини здатні виживати, принаймні частково.
Джерело: trueua.info

2933