Є вислови, які змушують уявити доволі кумедну картину: людина ніде не розводить вогню й не готує обіду, але чомусь «пече раків». Про те, що означає цей фразеологізм і про кого так кажуть, розповідає вчителька української мови.

Фразеологізм «пекти раків» означає червоніти, переважно від сорому, ніяковіти. У мовленні зустрічаються також варіанти «напекти раків» і «спекти раків». Іноді кажуть і інакше: «варений рак» або просто «почервонів, як рак», коли йдеться про незручну ситуацію.
В українській літературі цей вислів має давню традицію. Письменники використовували його, щоб передати збентеження персонажів, їхню ніяковість або сором. У словнику «Горох» наведено кілька літературних прикладів.
Як цей вислів звучить у літературі та мовленні
Зокрема, Олександр Копиленко писав: «Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти».
Олександр Ільченко написав: «Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами».
Юрій Смолич у своєму тексті зазначав: «Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків».
Ці приклади показують, що фразеологізм може вживатися в різних граматичних формах: «пекти раків», «напекти раків», «спекти рака». І сьогодні його можна використати так: «Дівчина засоромилася й почала пекти раків», «Після невдалого жарту він добряче напік раків».
В українській мові є й інші вислови зі схожим значенням: «залитися рум’янцем», «згоріти від сорому», «провалитися крізь землю». Вони передають різну силу збентеження: від легкої ніяковості до бажання зникнути з незручної ситуації.
Звідки взявся такий образ
В основі цього порівняння лежить просте спостереження за природою: любителі раків добре знають, що після варіння чи запікання панцир стає яскраво-червоним. Саме ця помітна зміна кольору й дала підставу для образного вислову.
Почервоніння має наукове пояснення. У панцирі рака є природний пігмент астаксантин, який належить до групи каротиноїдів. У живому раку він поєднаний із білками, тому панцир має темнуватий, зеленуватий або бурий відтінок, а іноді навіть синій. Коли рака нагрівають, білки змінюють свою структуру (цей процес називається денатурацією) і вивільняють пігмент. Астаксантин проявляє природний червоно-помаранчевий колір, тому зварений рак стає червоним.
Люди помітили цю особливість і перенесли її на поведінку: коли хтось соромиться або ніяковіє, його обличчя також може почервоніти. Так виникла асоціація з раком, який щойно зварили чи спекли. Крім того, щоки стають не лише червоними, а й гарячими.
Отже, якщо хтось від сорому почервонів, можна сказати, що він «пече раків». Цей вислів показує, як звичайне кулінарне спостереження стає влучним мовним образом і зберігається в народному мовленні протягом поколінь.
Джерело: 24tv.ua

2929