Герань найкраще почувається взимку у світлому прохолодному приміщенні. Садівники пояснили, чи можна зберігати квітку в підвалі та як підготувати рослину до весни.

Герань, яку також називають пеларгонією, прикрашає балкони, підвіконня й тераси протягом теплого сезону. Із настанням холодів їй потрібні особливі умови. Неправильно обране місце для зимівлі може призвести до пожовтіння листя, витягування пагонів і навіть загибелі рослини.
Де краще зберігати герань взимку
Для більшості сортів пеларгонії найкраще підходить світле приміщення, де температура тримається приблизно на рівні 5–10 °C. За таких умов рослина сповільнює ріст, але повністю його не припиняє. Вона може зберігати зелене листя, а деякі сорти навіть продовжують цвісти.
Серед придатних місць для зимівлі називають неопалювану сходову клітку з вікном, закриту веранду, прохолодний зимовий сад або світлий гараж, захищений від морозів. Британське Королівське садівниче товариство (RHS) також радить забезпечувати теплолюбним пеларгоніям захист від морозу та достатнє освітлення.
Важливо враховувати фактичну температуру в приміщенні. Сходова клітка між опалюваними квартирами може виявитися надто теплою, а біля вхідних дверей у морозні ночі температура інколи опускається нижче допустимого рівня. Тому перед розміщенням герані варто перевірити температуру термометром.
Підвал чи сходова клітка: який спосіб обрати
Герань, яка продовжує рости й зберігає листя, потребує світла навіть узимку. Якщо поставити горщик із зеленою рослиною в темний підвал, вона поступово втратить декоративність. Через нестачу освітлення пагони стають довгими, тонкими й блідими, а листя жовтіє та опадає. Особливо небажане поєднання темряви з відносно високою температурою, адже рослина продовжуватиме рости без достатнього світла.
Фахівці Університету Вісконсину рекомендують для зимівлі пеларгоній у горщиках використовувати добре освітлені місця, зокрема сонячні підвіконня або спеціальні лампи для рослин.

Темний підвал може підійти для іншого способу, за якого герань зберігають без ґрунту в стані спокою. Рослину викопують або обережно виймають із контейнера до настання сильних морозів, струшують із коренів зайву землю та підвішують догори корінням у прохолодному приміщенні. Оптимальна температура для такого способу становить приблизно 7–13 °C.
Згодом листя висихає й опадає, адже рослина переходить у стан спокою. Періодично варто перевіряти стан стебел і коренів, а за потреби зволожувати кореневу систему, щоб вона повністю не висохла. Ослаблені екземпляри можуть не пережити зимівлю без ґрунту, тому надійніше додатково зберегти кілька живців.
Ще одна поширена помилка — поливати герань узимку так само часто, як улітку. У прохолодному приміщенні рослина росте значно повільніше, тому їй потрібно менше вологи. Якщо ґрунт постійно залишається мокрим, корені можуть почати загнивати. Перед поливом варто перевірити ґрунт: він має частково просихати між поливами, але не пересихати надовго.
Підготовку до нового сезону зазвичай починають у березні. Рослини, що зимували без ґрунту, оглядають, видаляють висохлі та пошкоджені частини, а сильно витягнуті стебла можна обрізати приблизно до третини початкової довжини. Після цього герань висаджують у горщики зі свіжим субстратом і ставлять у добре освітлене місце. Герань, яка зимувала на світлій сходовій клітці, зазвичай потребує меншої підготовки.
Вибір залежить від умов у приміщенні та способу зберігання. Якщо герань залишається в горщику із зеленим листям, краще обрати світлу прохолодну сходову клітку, а не темний підвал. Якщо ж herань зберігається у спільній сходовій клітці багатоквартирного будинку, горщики не повинні перешкоджати проходу чи перекривати евакуаційні шляхи.
Джерело: glavred.net

2922