Шахраї телефонують, представляються працівниками банку та повідомляють, що нібито терміново потрібно «оновити активацію» банківської картки. Щоб змусити діяти швидко, співрозмовники наголошують, що без оновлення картку заблокують або доступ до коштів буде обмежено.

Як діють зловмисники
Схема починається з телефонного дзвінка, під час якого людину переконують, що з її карткою нібито щось не гаразд. Зловмисники використовують терміновість, щоб не дати часу на роздуми та перевірку інформації. Тиск створює відчуття, що промедлення може коштувати грошей, і саме на цьому будується вся розмова.
Далі до розмови може долучитися інший «працівник банку», який нібито допомагає провести необхідні дії. Він просить повідомити конфіденційні дані та диктує, які операції потрібно виконати в мобільному банківському застосунку. Саме на цьому етапі людина ризикує передати шахраям доступ до своїх коштів, оскільки виконує їхні вказівки, вважаючи їх обов’язковими для «оновлення» картки.
Мета таких шахраїв доволі проста — отримати доступ до коштів. Їхні дзвінки можуть виглядати переконливо, адже зловмисники здатні називати ім’я, назву банку та іншу інформацію, яка створює видимість офіційної розмови.
Як не потрапити в пастку
Щоб уберегти свої гроші, варто дотримуватися кількох простих правил, які допоможуть не піддатися тиску під час такого дзвінка.
Не повідомляйте реквізитів платіжної картки, PIN-коду, паролів та кодів із SMS. Жодні з цих даних не потрібні для того, щоб «оновити» картку за телефоном.
Не виконуйте операцій у банківському застосунку за вказівкою сторонніх осіб, навіть якщо вони звучать переконливо.
Не поспішайте, навіть якщо співрозмовник переконує, що діяти потрібно «негайно». Пауза на перевірку є найефективнішим захистом від шахрайського тиску.
Завершіть розмову та самостійно зателефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті платіжної картки або на офіційному сайті банку. Так можна перевірити, чи справді банк звертався до вас.
Пам’ятайте: знання імені чи назви банку ще не означає, що телефонує справжній працівник банку. Справжній працівник не запитує конфіденційних даних та не просить виконувати фінансові операції під свою диктовку. Якщо розмова будується саме на таких вимогах, це привід одразу припинити її.
Якщо ви стали жертвою шахрайства, повідомте кіберполіцію через онлайн-форму на сайті відомства. Більше про поширені шахрайські схеми та способи захисту можна дізнатися на платформі StopFraud.
Джерело: itechua.com

2921