Масштабне дослідження за участю понад 340 тисяч дорослих показало, що зв’язок між алкоголем і ризиком смерті залежить від типу напою, особливо коли йдеться про низьке та помірне споживання. Надмірне вживання алкоголю було пов’язане з гіршими наслідками незалежно від того, який напій людина обирала. Результати представили на щорічній науковій сесії Американського коледжу кардіології ACC.26.

Як проводили дослідження
Науковці проаналізували дані 340 924 учасників британського біобанку UK Biobank, зібрані в період із 2006 до 2022 року. Середній термін спостереження за станом здоров’я перевищував 13 років. Учасників поділили на групи залежно від того, яку кількість чистого алкоголю вони споживали щодня або щотижня. Оскільки різні напої мають різну концентрацію спирту, дослідники порівнювали їх саме за вмістом чистого алкоголю.
Для наочності: стандартна банка пива об’ємом близько 355 мл, келих вина на 150 мл і порція міцного алкоголю на 45 мл містять приблизно однакову кількість чистого спирту — 14 грамів. Окремо враховували стать, адже межі низького, помірного та високого споживання для чоловіків і жінок відрізнялися.
Чим відрізнялися вино, пиво та міцний алкоголь
Найвиразніший результат стосувався людей, які вживали багато алкоголю. Порівняно з тими, хто не пив або пив лише зрідка, у цій групі ризик смерті від усіх причин був на 24% вищим, ризик смерті від раку — на 36%, а від серцево-судинних захворювань — на 14%. Ця закономірність спостерігалася незалежно від того, якому напою віддавали перевагу учасники.
За низького та помірного споживання картина інша. Люди, які пили невелику або помірну кількість вина, мали статистично нижчий ризик смерті. Зокрема, серед помірних споживачів вина ризик смерті від серцево-судинних захворювань був на 21% нижчим, ніж у тих, хто не пив або вживав алкоголь зрідка.
Водночас навіть низьке споживання пива, сидру чи міцного алкоголю асоціювалося з підвищенням ризику смерті від серцево-судинних захворювань на 9%. Ці відсотки відображають відносну різницю між групами, а не абсолютну ймовірність смерті для конкретної людини.
Дослідники розглядають кілька можливих пояснень. Одне з них пов’язане зі складом вина: червоне містить поліфеноли, рослинні сполуки з антиоксидантними властивостями, які вивчають у контексті здоров’я судин. Проте робота не встановила, що саме поліфеноли пояснюють виявлену різницю. Інше пояснення стосується способу життя. Вино частіше вживають під час їжі, а його споживачі в дослідженні загалом демонстрували кращі показники якості харчування та деяких інших звичок. Пиво, сидр і міцний алкоголь частіше пили поза прийомами їжі, а серед їхніх прихильників траплялося більше інших чинників ризику. Тому відокремити вплив самого напою від особливостей способу життя непросто.
Вчені наголошують, що це спостережне дослідження. Воно виявляє статистичні зв’язки, але не доводить, що певний напій безпосередньо спричиняє кращі чи гірші наслідки для здоров’я, і тим більше не доводить, що саме вино захищає від хвороб. Навіть після врахування віку, соціально-економічних умов, харчування, способу життя та стану здоров’я могли залишитися невраховані відмінності між учасниками.
Споживання алкоголю оцінювали за анкетами на початку дослідження, тож дані залежали від точності відповідей самих учасників і не враховували можливих змін їхніх звичок у наступні роки. Крім того, учасники UK Biobank загалом можуть бути здоровішими за середньостатистичне населення, що обмежує можливість поширювати результати на всіх людей. Для остаточних висновків потрібні додаткові дослідження, зокрема високоякісні клінічні випробування.
Отже, результати не є підставою починати пити вино заради здоров’я серця. Загальний висновок залишається незмінним: для здоров’я зазвичай краще вживати менше алкоголю, а надмірне вживання пов’язане з підвищеним ризиком смерті незалежно від виду напою.
Джерело: portaltele.com.ua

2907