Хронічний стрес може непомітно виснажувати організм, порушувати сон, погіршувати концентрацію і навіть спричиняти фізичний дискомфорт. Українська кардіологиня Олександра Телегузова пояснила, як дві хвилини повільного дихання допомагають зменшити напруження і чому звичайного відпочинку іноді недостатньо.

Українці щодня стикаються з психологічним напруженням через війну, невизначеність і постійні тривоги. Додатковими джерелами стресу стають робоче перевантаження, сімейні конфлікти, нескінченні повідомлення та брак повноцінного відпочинку.
За словами лікарки-кардіологині, медичної консультантки швейцарської компанії Heartbeat Mobile Labs Олександри Телегузової, сама по собі стресова реакція не є небезпечною. Вона допомагає мобілізувати сили, підвищує пильність і забезпечує енергією для подолання складних ситуацій.
Проблеми починаються тоді, коли напруження стає постійним, а часу на відновлення бракує. Організм продовжує реагувати на подразники навіть тоді, коли безпосередньої загрози немає.
Ознаки накопиченого стресу
Серед поширених ознак накопиченого стресу названо порушення сну, головний біль, м’язове напруження, дратівливість і зміни апетиту. Людині також може бути складно зосередитися на роботі або спокійно спілкуватися з близькими.
Іноді напруження проявляється через непомітні звички. Людина, наприклад, постійно стискає щелепи, відчуває скутість у плечах або не може зосередитися навіть на звичайному робочому листуванні.
Двохвилинна пауза для повільного дихання
Щоб зрозуміти, які обставини провокують стрес, кардіологиня радить протягом трьох робочих днів вести короткі нотатки. Потрібно записувати ситуації, після яких виникає напруження, і реакцію організму на них. Такий підхід допомагає помітити повторювані причини виснаження, зокрема надмірну кількість зустрічей, постійні переривання важливих справ або невизначеність із завданнями.
Коли з’являються перші ознаки напруження, фахівчиня рекомендує двохвилинну паузу для повільного дихання. Для цього варто зручно сісти, поставити стопи на підлогу та розслабити плечі. Один із варіантів — вдихати протягом чотирьох секунд, а видихати протягом шести. Такий ритм можна підтримувати приблизно дві хвилини, якщо він не спричиняє дискомфорту.
Допомогти може й коротка зміна обстановки, наприклад відхід від комп’ютера, підхід до вікна або невелика прогулянка. Ще один спосіб зменшити перевантаження — відмовитися від спроб розв’язати всі проблеми одночасно і обрати одне завдання, яке справді потребує уваги зараз.
Однак кардіологиня наголошує, що навіть ефективні способи самозаспокоєння не усувають причин хронічного стресу. Якщо людина постійно працює понад власні можливості, коротких перерв може бути недостатньо.
Що робити з причинами стресу
Особливо виснажують нечіткі вимоги керівництва, непередбачуваний графік, відсутність підтримки та неможливість впливати на робочі рішення. За таких обставин варто обговорювати пріоритетність завдань і реалістичні терміни їх виконання. Якщо зустрічі заважають основній роботі, можна запропонувати окремі години для зосередженої діяльності.
Фахівчиня звертає увагу й на різницю між звичайною втомою і професійним вигоранням. Виснаження після складного тижня ще не означає вигорання, однак постійна втома, відсторонення від роботи та відчуття власної неефективності можуть бути його ознаками. Якщо такий стан триває довго або заважає повсякденному життю, варто звернутися по професійну допомогу.
Окремо лікарка попереджає, що не всі фізичні симптоми можна пояснювати стресом. Прискорене серцебиття, сильна втома, задишка та дискомфорт у грудях можуть свідчити і про інші проблеми зі здоров’ям. Новий або інтенсивний біль у грудях, особливо з задишкою чи непритомністю, потребує невідкладної медичної допомоги.
Для регулярного відновлення Телегузова рекомендує повноцінні перерви, прогулянки, достатній сон, спілкування з близькими і час без робочих повідомлень. Керування стресом, за її словами, передбачає не лише відпочинок, а й зміну обставин, які постійно спричиняють виснаження.
Джерело: expert.in.ua

2902