1552
Дослідники з Вільного університету Брюсселя та Університету Намюра показали систему, у якій автономні ШІ-агенти здатні самостійно виробити спільний словник без готової людської мови. Машинам не дали набір слів — лише механізми, за допомогою яких вони могли створювати позначення, перевіряти, чи співрозмовник їх зрозумів, і поступово узгоджувати значення.
Кожен агент отримував інформацію про певні об’єкти або дані та мав передати її іншому. Якщо повідомлення не спрацьовувало, система коригувала поняття й пробувала знову. Після багатьох циклів окремі агенти поступово приходили до спільного набору «слів» і правил.
Експеримент працював на 37 різних наборах даних
Метод перевірили на даних про хімічний склад вина, екзопланети NASA, фотографії птахів та людських облич. У всіх випадках агенти змогли створити власні категорії й домовитися між собою про те, як їх позначати.
Потенційне застосування — групи роботів, автономні автомобілі та промислові системи з різними типами сенсорів. Йдеться не про «таємну мову машин», а про технічний спосіб швидше домовлятися про значення.
