423
У глибинах океану дослідники зафіксували чорного живоглота — невелику рибу, відому здатністю ковтати здобич, яка в кілька разів перевищує її власні розміри. Цього разу дистанційно керований підводний апарат побачив тварину на глибині 1259 метрів поблизу Тринідаду і Тобаго. Її шлунок був настільки розтягнутий, що здавався окремим балоном, прикріпленим до тіла.
Чорний живоглот, або Chiasmodon niger, зазвичай має довжину лише 10–20 сантиметрів. Зовні це невеликий глибоководний хижак, але будова щелеп і травної системи дозволяє йому справлятися зі здобиччю, яка здається абсолютно непропорційною до його тіла.
Шлунок розтягується майже як повітряна кулька
Щелепи живоглота здатні широко розкриватися, а шлунок — надзвичайно сильно розтягуватися. Завдяки цьому риба може проковтнути жертву, маса якої в кілька разів перевищує її власну, а за деякими описами — навіть у десять разів.
Для глибоководного мешканця така здатність має очевидну перевагу. На великих глибинах їжа трапляється нерегулярно, тому можливість використати рідкісну нагоду й з’їсти дуже велику здобич може бути критично важливою для виживання.
Під час нинішньої експедиції живіт риби був настільки розтягнутий, що крізь тонку шкіру можна було розгледіти обриси внутрішніх органів. Особливу цінність спостереженню надає те, що тварину побачили живою у природному середовищі, а не знайшли мертвою біля поверхні.
Головна науковиця експедиції Діва Амон зі Schmidt Ocean Institute розповіла, що чорні живоглоти надзвичайно рідко трапляються під час занурень. До цього вона бачила представника виду майже десять років тому в Мексиканській затоці.
Надто велика здобич може стати смертельною пасткою
Незвичайна здатність має й небезпечний бік. Якщо проковтнута тварина надто велика, вона може почати розкладатися раніше, ніж живоглот встигне її перетравити. Під час розкладання всередині шлунка утворюються гази.
Через це тіло риби стає плавучішим і може почати підніматися до поверхні. Для мешканця глибоководдя такий неконтрольований підйом здатен завершитися загибеллю. Саме тому окремих чорних живоглотів знаходили мертвими біля поверхні моря.
Один із найвідоміших випадків стався 2007 року біля Кайманових островів. Тоді знайшли мертвого живоглота довжиною лише 19 сантиметрів, який проковтнув змієподібну скумбрію Gempylus serpens довжиною 86 сантиметрів. Здобич була приблизно у 4,5 раза довшою за самого хижака.
Як саме живоглот ковтає таких великих жертв — досі загадка
Науковці припускають, що важливу роль відіграють рухливі щелепи, еластичний шлунок і зуби, загнуті назад. За однією з версій, риба хапає здобич і поступово просуває її до горла, допомагаючи собі рухами щелеп.
Проте прямих спостережень самого полювання майже немає. Чорний живоглот живе на великих глибинах, де складно не лише стежити за поведінкою тварин, а навіть просто регулярно їх зустрічати.
Не вдалося визначити й те, що саме проковтнула риба на нових кадрах. Через розтягнутий живіт видно масштаб трапези, але не форму жертви. Діва Амон навіть пожартувала, що експедиції не завадив би комп’ютерний томограф на борту судна, щоб зазирнути всередину.
Тому найцікавіша частина історії поки залишається невідомою: хто саме став здобиччю цього невеликого хижака. Саме такі спостереження показують, наскільки мало ми все ще знаємо про життя тварин у глибоких шарах океану.
