4314
Поради прокидатися о п’ятій ранку часто подають як універсальний секрет успіху й довголіття. Насправді наука не знає конкретної «ідеальної години», яка сама по собі продовжує життя. Матеріал TONETO звертає увагу на дослідження хронотипів, де люди з раннішим режимом у середньому мали кращі показники здоров’я, але причина значно складніша за будильник.
Людей умовно поділяють на «жайворонків» і «сов». Частково хронотип визначається генетикою, але на нього також впливають вік, робочий графік і світловий режим. Ранній хронотип частіше збігається зі стандартним соціальним розкладом, тому таким людям легше отримувати достатньо сну.
У «сов» часто виникає соціальний джетлаг: організм природно хоче засинати й прокидатися пізніше, але робота або навчання змушують вставати рано. У результаті людина хронічно недосипає в будні й намагається компенсувати це у вихідні.
Саме дефіцит сну, а не пізній час пробудження як такий, може пояснювати частину вищих ризиків. Хронічне недосипання пов’язане з підвищеним тиском, порушеннями метаболізму, змінами апетиту та гіршим психічним самопочуттям.
Є й поведінкові фактори. Люди з пізнім режимом у деяких дослідженнях частіше курили, пізніше їли, менше рухалися або мали нерегулярний графік. Навіть після статистичних поправок повністю відокремити хронотип від способу життя складно.
Тому змушувати себе вставати о п’ятій, якщо через це ви спите лише п’ять годин, — погана стратегія. Значно важливіше мати стабільний режим і набирати достатню тривалість сну.
Для більшості дорослих оптимальна мета — приблизно 7–9 годин сну з відносно постійним часом засинання і пробудження. Якщо режим можна трохи змістити раніше без втрати сну, ранкове світло допоможе стабілізувати циркадний ритм.
