4298
Вітамін D часто називають «сонячним», тому здається логічним просто частіше бувати на вулиці. Але його рівень залежить від сезону, широти, кольору шкіри, віку, одягу, використання сонцезахисту та харчування. Матеріал TONETO нагадує: організм отримує вітамін D і через шкіру, і з їжі, а універсальної схеми «позасмагати 20 хвилин і зробити запас на зиму» не існує.
Під дією ультрафіолету B у шкірі утворюється попередник вітаміну D, який потім проходить перетворення в печінці й нирках. Улітку цього механізму часто достатньо, але восени та взимку в північних широтах ультрафіолету може бути замало для стабільного синтезу.
Із їжі вітаміну D надходить значно менше. Найкращі природні джерела — жирна морська риба, печінка тріски, яйця та деякі гриби. Частина молочних і рослинних напоїв може бути додатково збагачена вітаміном D.
Водночас порада засмагати до почервоніння шкіри небезпечна. Почервоніння — це вже ознака ушкодження ультрафіолетом, а повторні сонячні опіки підвищують ризик раку шкіри. Немає потреби жертвувати безпекою шкіри заради синтезу вітаміну D.
Не відповідає сучасним даним і твердження, що після перебування на сонці не можна одразу приймати душ, бо нібито вітамін D «змиється». Синтез відбувається всередині шкіри, а не на її поверхні.
Якщо є підозра на дефіцит, особливо при остеопорозі, порушеннях всмоктування, дуже обмеженому перебуванні на сонці або інших факторах ризику, рівень 25(OH)D можна оцінити за рекомендацією лікаря. Добавки мають сенс тоді, коли є реальна потреба.
Високі дози вітаміну D не варто приймати без контролю. Він жиророзчинний і може накопичуватися в організмі. Надлишок здатен підвищувати кальцій у крові й шкодити ниркам. Найкраща стратегія — помірне безпечне перебування на сонці, харчові джерела та добавки за показаннями.
https://toneto.net/news/krasota-zdorove-sport/l—kar-rozpov—la-pro-sposobi-nakopichennya-v—tam—nu-D
