4219
У будні сніданок о восьмій, а в суботу — ближче до полудня? Така різниця здається дрібницею, але нове дослідження звертає увагу на явище «харчового джетлагу» — зміщення часу першого й останнього прийому їжі між буднями та вихідними. Як пише Stan, у чоловіків більша різниця в режимі була пов’язана з вищим серцево-судинним ризиком.
Дослідники використали дані 104 806 дорослих із французької когорти NutriNet-Santé. Спостереження тривало до 14 років. Учасники регулярно повідомляли, коли вони вперше й востаннє їли протягом дня, а науковці порівнювали режим у будні та вихідні.
Серед чоловіків кожна додаткова година різниці була пов’язана приблизно з 14% вищим ризиком серцево-судинних захворювань і 21% вищим ризиком ішемічної хвороби серця. Цікаво, що значення мало не лише пізніше харчування — вищий ризик спостерігали і при значному зсуві на більш ранній час.
У жінок статистично значущого зв’язку не виявили. Автори припускають, що причини можуть бути пов’язані з біологічними відмінностями, способом життя або різним базовим ризиком, але остаточного пояснення поки немає.
Можливий механізм пов’язують із циркадними ритмами. Внутрішній годинник регулює не лише сон, а й чутливість до інсуліну, травлення, тиск та інші метаболічні процеси. Різкі зміни часу прийомів їжі можуть створювати додаткову невідповідність між поведінкою та біологічним ритмом.
Втім дослідження було спостережним. Воно показує асоціацію, але не доводить, що пізній сніданок у суботу безпосередньо спричиняє хвороби серця. Навіть після поправок можуть залишатися інші фактори способу життя.
Тому не потрібно ставити будильник о сьомій у вихідні лише через одну роботу. Але якщо режим щотижня змінюється на кілька годин, більш стабільний час сну та прийомів їжі може бути корисною звичкою не лише для самопочуття, а й для метаболічного здоров’я.
https://stan.space/czya-zvychka-u-vyhidni-mozhe-pidvyshhuvaty-ryzyk-hvorob-serczya-doslidzhennya/
