4190
Хронічне безсоння давно пов’язують не лише з втомою та дратівливістю, а й з вищими ризиками для серцево-судинної системи, обміну речовин і когнітивного здоров’я. Нове дослідження, про яке пише Blik, додає ще один аргумент: успішне лікування безсоння за допомогою когнітивно-поведінкової терапії було пов’язане зі сприятливішими показниками біологічного старіння у людей старшого віку.
У розширеному аналізі взяли участь близько сотні людей віком від 60 років. Одні отримували стандартне навчання правилам гігієни сну, інші проходили курс когнітивно-поведінкової терапії безсоння — КПТ-I. Це структурований підхід, який допомагає змінити поведінкові та психологічні чинники, що підтримують проблему зі сном.
Науковці оцінювали не лише те, наскільки добре люди стали спати. У зразках крові вони вимірювали показники, пов’язані з біологічним старінням. Одним із них був епігенетичний годинник DunedinPACE, який оцінює темп вікових змін за особливостями метилювання ДНК. У групі, що проходила КПТ-I, ці показники змінювалися у сприятливішому напрямку.
Ще один маркер — p16INK4a, який використовують у дослідженнях клітинного старіння. Найбільше його зниження спостерігалося у тих учасників, які після терапії досягли ремісії безсоння. Це не означає, що кілька сеансів буквально «омолодили» людей, але результати вказують на можливий зв’язок між якісним сном і процесами старіння на клітинному рівні.
Когнітивно-поведінкова терапія безсоння зазвичай включає контроль часу в ліжку, стабілізацію режиму, роботу з тривожними думками про сон і навчання поведінковим технікам. Вона вважається одним із основних немедикаментозних методів лікування хронічного безсоння й може давати стійкий ефект після завершення курсу.
Водночас це невелике дослідження, тому говорити, що терапія сну доведено продовжує життя, зарано. Але воно підсилює просту ідею: хронічне безсоння не варто роками терпіти або маскувати випадковими снодійними. Якщо проблеми зі сном тривають місяцями, варто обговорити з лікарем або психотерапевтом саме доказові методи лікування.
