4207
На дні Червоного моря дослідники знайшли сліди стародавнього глибоководного соляного басейну, який сьогодні вже не містить ропи. Подібні водойми довгий час вважали майже мертвими зонами через відсутність кисню, однак нові дані показують, що саме такі умови могли нагадувати середовище, у якому виживали ранні форми життя на Землі.
Під час кількох експедицій учені досліджували гіперсолоні западини на великій глибині. Один активний басейн вони зафіксували на глибині понад 1700 метрів, а інший, уже зниклий, — приблизно на 1370 метрах.
За структурою осадів і геологічними ознаками другий об’єкт дуже схожий на активні соляні басейни, однак ропи в ньому вже немає.
Такі западини цікаві тим, що надзвичайно солона вода майже не змішується зі звичайною морською. Через це на дні формується стабільне безкисне середовище.
Для більшості сучасних тварин такі умови непридатні, однак мікроорганізми-екстремофіли здатні виживати навіть без молекулярного кисню.
Команда зібрала зразки осадів і проаналізувала ДНК мікроорганізмів. Результати показали, що частина мікробів отримує енергію завдяки окисненню мінеральних сполук, не використовуючи кисень.
Це важливо для реконструкції ранньої історії Землі. Перші мільярди років атмосфера й океани містили значно менше кисню, ніж сьогодні, тому давнє життя мало покладатися на інші хімічні джерела енергії.
Дослідники припускають, що подібні процеси могли відбуватися у великих соляних басейнах минулого, створюючи стабільні локальні екосистеми до насичення атмосфери киснем.
Геохімічний аналіз також показав незвично високі концентрації марганцю, заліза та міді в осадах.
Учені не виключають, що мікробні спільноти могли брати участь у накопиченні цих металів і впливати на їхній розподіл у морському середовищі.
Такі механізми цікавлять не лише геологів і біологів. Марганець, мідь та інші метали важливі для сучасних енергетичних технологій, тому розуміння природних процесів їх накопичення може мати прикладне значення.
Відкриття зниклого басейну дає науковцям своєрідне вікно в середовище ранньої Землі — світ, де життя могло існувати без кисню й використовувати зовсім інші біохімічні стратегії.
