4136
У Салішському морі між канадською провінцією Британська Колумбія та американським штатом Вашингтон дослідники відкрили два нові для науки види морських павуків. Незважаючи на назву, ці істоти не є справжніми павуками, хоча належать до близької групи членистоногих.
Нові види знайшли під час серії занурень із вересня 2023 року по серпень 2024-го. Біологи працювали на глибинах до 18 метрів і збирали дрібних безхребетних, що живуть на мілководних ділянках Салішського моря.
Перший вид отримав назву Callipallene pilosuspedes. Його особливістю стали довгі вигнуті шипи на нижній частині кінцівок. Саме вони дали назву: латинські слова pilosus і pedes можна перекласти приблизно як «волохаті ноги».
У цієї тварини тонкий хобот, червоні очі, три губи навколо трикутного рота та добре виражені пазурі. Довгі яйценосці, які у морських павуків використовують самці для перенесення ікри, можуть також допомагати доглядати за поверхнею тіла.
Другий вид назвали Tanystylum kiixin. Назва відсилає до місцевого слова, пов’язаного зі звуком хвиль, що розбиваються об берег.
Цей морський павук має черевце характерної форми, яку дослідники порівнюють із пісочним годинником, чорні очі та масивні пазурі з незвичайними виступами.
Морські павуки належать до групи Pycnogonida. Вони є родичами павуків, скорпіонів і мечохвостів, але мають дуже незвичну будову тіла.
Зазвичай у них чотири сегменти тулуба та чотири пари довгих ніг, хоча в окремих видів кількість кінцівок може бути більшою. У мілководних форм часто є чотири ока.
Тіло настільки маленьке порівняно з ногами, що частина внутрішніх органів буквально заходить у кінцівки. Відгалуження травної та репродуктивної систем розташовані всередині ніг.
Живляться морські павуки переважно м’якотілими безхребетними. Вони використовують витягнутий хобот, щоб висмоктувати поживні речовини з губок, гідроїдів та інших донних організмів.
Особливо незвичною є батьківська поведінка: саме самці носять ікру на спеціальній парі кінцівок до моменту вилуплення молоді.
Дослідники звернули увагу на Салішське море тому, що його мілководна фауна морських павуків досі описана слабко. Незважаючи на високе біорізноманіття регіону, до цього там достовірно задокументували лише 17 видів.
Відкриття двох нових форм показує, що навіть добре відвідувані прибережні екосистеми можуть приховувати невідоме різноманіття, особливо серед дрібних і непомітних безхребетних.
