Молочні продукти часто стають предметом суперечок: одні вважають їх обов’язковою частиною здорового раціону, інші звинувачують у здутті, запаленні та проблемах із кишечником. Насправді реакція дуже індивідуальна. Молоко, йогурт, кефір і сир відрізняються за складом, кількістю лактози, жирністю та ступенем ферментації, тому й впливають на травлення по-різному.

Для людей, які добре переносять лактозу, молоко може бути зручним джерелом білка, кальцію, фосфору та вітаміну B12. Проблеми виникають при лактазній недостатності — стані, коли в тонкому кишечнику виробляється недостатньо ферменту для розщеплення молочного цукру. Тоді після молока можуть з’являтися здуття, бурчання, біль і діарея.
Ферментовані продукти часто переносяться краще. У йогурті й кефірі частина лактози вже розщеплена бактеріями, а живі культури можуть тимчасово впливати на кишкову мікробіоту. Це не означає, що будь-який йогурт є пробіотиком: значення мають конкретні штами та їхня кількість.
Тверді сири містять дуже мало лактози, тому багато людей із її непереносимістю можуть їсти їх без симптомів. Водночас деякі сорти містять багато солі та насичених жирів, тому розмір порції має значення.
Інша ситуація — алергія на білок коров’ячого молока. Це імунна реакція, яка не має нічого спільного з непереносимістю лактози. При підтвердженій алергії молочні продукти можуть бути протипоказані навіть у невеликій кількості.
Отже, молочка не є ні універсально корисною, ні універсально шкідливою для кишечника. Якщо після неї немає симптомів, немає причин автоматично виключати її з раціону. Якщо ж з’являється регулярний дискомфорт, краще перевірити переносимість і не ставити собі діагноз лише за порадами із соцмереж.
https://enovosty.com/uk/news-ukr/moda-styl/full/moloko-ta-sir-korist-chi-shkoda-dlya-kishechnika

4075