3940
Дослідники походження життя намагаються зрозуміти, що існувало до LUCA — останнього універсального спільного предка всіх сучасних організмів. Нова робота звертає увагу на своєрідну «золоту середину»: перші самовідтворювані системи мали бути достатньо стабільними, щоб зберігати інформацію, але водночас достатньо мінливими, щоб еволюціонувати.
Якщо молекулярна система надто нестабільна, вона руйнується раніше, ніж встигне відтворитися. Якщо ж вона надто стабільна, у ній практично не виникають варіації, а без них природний добір не має матеріалу для роботи.
Саме цей баланс є одним із центральних питань досліджень абіогенезу — переходу від неживої хімії до перших систем, здатних до спадковості та еволюції.
У сучасних організмів інформацію зберігає ДНК, а більшість хімічної роботи виконують білки. Однак така складна система майже напевно не могла з’явитися одразу.
Одна з популярних гіпотез передбачає ранній «РНК-світ», де молекули РНК одночасно зберігали інформацію й виконували каталіз. Проте вчені також розглядають простіші попередники та змішані хімічні системи.
Нове дослідження підкреслює, що важливе не лише те, які молекули були доступні на молодій Землі, а й які фізичні умови дозволяли їм достатньо довго існувати, копіюватися та конкурувати між собою.
До таких умов могли належати цикли висихання й зволоження, температурні коливання, мінеральні поверхні та періодичне надходження енергії.
Пошук цієї «золотої середини» важливий і для астробіології. Якщо науковці зрозуміють мінімальні умови, необхідні для переходу від хімії до еволюції, стане легше оцінювати потенційну придатність інших планет і супутників для виникнення життя.
https://portaltele.com.ua/news/nauka/vcheni-znajshly-zolotu-seredynu-dlya-zarodzhennya-zhyttya.html
