3906
Атлантична меридіональна перекидна циркуляція — одна з головних систем переміщення тепла на планеті — демонструє ознаки поступового ослаблення. Нове дослідження, засноване на багаторічних спостереженнях за океаном, вказує, що зміни відбуваються не лише біля поверхні, а й у глибоких шарах Атлантики.
AMOC не є однією окремою течією. Це величезна система циркуляції, у якій тепла солона вода рухається з тропіків на північ поблизу поверхні, охолоджується, стає щільнішою, опускається на глибину й повертається назад на південь.
Саме цей механізм переносить колосальні обсяги тепла і впливає на клімат Європи, Північної Америки, тропіків і прибережних районів Атлантики. Тому навіть порівняно невеликі довготривалі зміни сили циркуляції можуть мати далекосяжні наслідки.
Команда Університету Маямі проаналізувала дані чотирьох систем океанічних спостережень. Особливу увагу науковці приділили тиску на дні океану, оскільки він дозволяє оцінювати зміни в русі глибоких водних мас.
Дослідження показало тенденції, які узгоджуються з ослабленням глибокої частини циркуляції. Це важливо, бо попередні оцінки часто значною мірою спиралися на поверхневі вимірювання або кліматичні моделі.
Однією з причин можливого ослаблення AMOC вважають потепління клімату та збільшення надходження прісної води в Північну Атлантику. Тепліша й менш солона вода має меншу щільність і гірше опускається на глибину.
Науковці обережно ставляться до сценаріїв повного колапсу течій, адже точні строки й масштаби можливих змін залишаються предметом активних досліджень. Проте навіть поступове ослаблення здатне змінювати температурні й опадові режими, рівень моря та інтенсивність окремих погодних явищ.
Нові дані показують, наскільки важливими є довготривалі океанічні спостереження. Лише десятиліття безперервних вимірювань дозволяють відрізнити природні коливання від стійкої тенденції.
