3989
Звичні вісім годин сну не виявилися єдиною «магічною» цифрою для здорового старіння. Велике дослідження, автори якого проаналізували дані майже пів мільйона людей з UK Biobank, показало U-подібний зв’язок між тривалістю сну та біологічними показниками старіння: гірші результати частіше спостерігали як у тих, хто регулярно недосипав, так і у тих, хто спав дуже довго.
Команда під керівництвом дослідника Джунхао Вена використала 23 так звані годинники старіння. Вони оцінювали стан 17 органів і систем, серед яких мозок, серце, легені та імунна система. Для цього враховували дані візуалізації, показники білків і різних речовин у крові та інші біомаркери.
Після цього науковці порівняли отримані оцінки з типовою тривалістю сну учасників. Найнижчі показники біологічного старіння фіксували у людей, які повідомляли приблизно про 6,4–7,8 години сну на добу. Водночас оптимальна тривалість дещо відрізнялася залежно від статі та конкретної системи організму.
Особливо несприятливо виглядав хронічний недосип. Сон менш як шість годин був пов’язаний з більшою частотою депресивних епізодів, тривожних розладів, ожиріння, діабету 2 типу, підвищеного тиску, ішемічної хвороби серця та порушень ритму.
Водночас дослідження не означає, що спати понад вісім годин автоматично шкідливо. Довший сон також був пов’язаний з гіршими показниками для частини органів і деякими захворюваннями, але причинно-наслідковий зв’язок не доведений. Людина може спати довше саме через хронічну хворобу, депресію, порушення дихання уві сні або інші фактори.
Тому автори не радять усім ставити будильник рівно на сім годин. Значення має не лише кількість, а й якість сну, регулярність режиму, відсутність частих пробуджень і те, як людина почувається вдень. Якщо сон стабільно коротший за шість годин або, навпаки, потреба у дуже тривалому сні з’явилася без очевидної причини, це варто обговорити з лікарем.
