3853
Сильні емоційні події часто залишають у пам'яті набагато глибший слід, ніж звичайні епізоди повсякденного життя. Дослідники Єльського університету з'ясували, що одну з ключових ролей у цьому процесі відіграє кортизол — гормон, рівень якого зростає під час стресу.
Науковці дійшли висновку, що кортизол впливає не просто на загальну активність мозку. Він змінює взаємодію між нейронними мережами, пов'язаними з емоційною реакцією та формуванням спогадів. Завдяки цьому інформація, яку людина сприймає як важливу або емоційно насичену, може закріплюватися значно сильніше.
Під час експерименту частині учасників давали гідрокортизон — речовину, що імітує дію природного кортизолу, а іншим — плацебо. Після цього добровольці переглядали зображення, а активність їхнього мозку відстежували за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії.
Наступного дня дослідники перевірили, які саме зображення люди запам'ятали. Виявилося, що під дією кортизолу мережа, пов'язана з емоційною інтенсивністю, працювала стабільніше, а системи пам'яті активніше реагували саме на емоційно значущу інформацію. Водночас зв'язок між цими мережами посилювався.
Важлива деталь полягає в тому, що стрес не робив пам'ять однаково кращою для всього побаченого. Перевагу отримували насамперед події та образи, які мозок оцінював як важливі, сильні або потенційно значущі.
Дослідники вважають, що такий механізм міг сформуватися як адаптивна перевага. У небезпечній або напруженій ситуації організму корисно надовго запам'ятати саме ті деталі, які допоможуть швидше розпізнати подібну загрозу в майбутньому.
