3745
Вітамінні комплекси та харчові добавки дедалі частіше стають частиною щоденного раціону навіть у людей, які не мають підтверджених дефіцитів. Логіка здається простою: якщо невелика кількість певної речовини потрібна організму, то більша нібито має бути ще кориснішою. Насправді для багатьох нутрієнтів це правило не працює.
Особливо обережно потрібно ставитися до жиророзчинних вітамінів. Вітаміни А, D, Е та К можуть накопичуватися в організмі, тому тривале перевищення рекомендованих доз створює ризик токсичності.
Надлишок вітаміну А може впливати на печінку, нервову систему та кісткову тканину. Під час вагітності високі дози окремих форм цього вітаміну особливо небезпечні через можливий вплив на розвиток плода.
З вітаміном D ситуація подібна. Він справді потрібен для кісток та багатьох інших процесів, але мегадози без показань можуть призводити до надмірного підвищення кальцію в крові, нудоти, слабкості, порушень роботи нирок і серцевого ритму.
Навіть водорозчинні вітаміни не можна вважати абсолютно безпечними. Наприклад, дуже високі дози вітаміну С можуть спричиняти діарею і біль у животі, а у схильних людей збільшувати ризик утворення окремих типів каменів у нирках.
Проблема посилюється, коли людина одночасно приймає кілька продуктів. Полівітамін, окремий комплекс «для шкіри», спортивна добавка і збагачений напій можуть містити одні й ті самі речовини, тому сумарна доза виявляється значно вищою, ніж здається.
У наукових роботах також неодноразово аналізували зв’язок високих доз окремих антиоксидантних добавок із довготривалими ризиками. Для частини речовин у певних групах населення користі не виявили, а в деяких дослідженнях спостерігали небажані ефекти.
Це не означає, що всі добавки непотрібні. Вітамін D, залізо, фолієва кислота, вітамін B12 та інші речовини можуть бути необхідними при підтвердженому дефіциті, певному типі харчування, вагітності або конкретних захворюваннях.
Найбезпечніший підхід — не орієнтуватися на принцип «чим більше, тим краще». Якщо добавка планується для тривалого приймання, варто перевірити її дозування, врахувати інші джерела тих самих речовин і за потреби обговорити це з лікарем.
