Травна система може не лише повідомляти мозку про ситість, а й допомагати формувати спогади про місця, де організм отримав поживну їжу. У дослідах на щурах вчені простежили нервовий шлях, який пов’язує надходження калорій у кишківник із вивільненням нейромедіатора в гіпокампі — зоні, важливій для пам’яті та просторової навігації.

Ключову роль відіграє блукаючий нерв, який передає інформацію від внутрішніх органів до мозку. Дослідники припустили, що сигнали про поживні речовини можуть через проміжні структури впливати на гіпокамп і таким чином допомагати тварині запам’ятовувати, де вона знайшла їжу.
Після звичайного прийому їжі рівень ацетилхоліну в гіпокампі щурів підвищувався й залишався вищим ще певний час. Подібний ефект викликав і холецистокінін — гормон кишківника, який бере участь у формуванні відчуття ситості.
Коли дослідники пошкоджували клітини медіальної перегородки мозку, цей ефект зникав. Та сама картина спостерігалася після перерізання блукаючого нерва: сигнал від травної системи більше не призводив до характерного підвищення ацетилхоліну в гіпокампі.
Окремий експеримент показав, що мозок реагував саме на поживні речовини. Цукор і жир викликали підвищення ацетилхоліну, тоді як напої зі штучними підсолоджувачами без калорій такого ефекту не давали.
Молодих щурів також протягом місяця годували дуже жирною та солодкою їжею. Навіть після повернення до звичайного раціону у них залишалася слабшою реакція цього нервового шляху, а в лабіринті вони гірше запам’ятовували місце, де раніше знаходили їжу.
Важливо, що дослідження проводили лише на самцях щурів. Тому його не можна прямо переносити на людей і тим більше використовувати як доказ того, що конкретні продукти покращують чи погіршують пам’ять. Робота насамперед описує можливий механізм осі «кишківник — мозок», який тепер потрібно перевірити у людей.
https://stan.space/yak-kyshkivnyk-vplyvaye-na-pamyat-ucheni-prostezhyly-zvyazok-iz-mozkom/

3783