Нове дослідження мозку померлих людей показало, що наслідки вживання алкоголю не можна описати одним простим правилом. Найвиразніші несприятливі результати виявили серед людей із важким тривалим споживанням: у цій групі частіше спостерігали судинні зміни мозку, а середній вік смерті був значно нижчим.

Дослідники з Університету Сан-Паулу проаналізували мозок 1781 людини після смерті та зіставили патологічні знахідки з інформацією про їхні звички. Дані про вживання алкоголю отримували від близьких родичів.
Судинні ураження мозку виявили приблизно у 40% тих, хто не вживав алкоголю, у 45% помірних споживачів і в 44% людей із важким споживанням. Прості відсотки виглядали близькими, однак після статистичних поправок алкогольні групи мали вищу ймовірність певних уражень дрібних судин.
Найпомітніша різниця стосувалася тривалості життя. Люди з найважчим рівнем споживання алкоголю в середньому помирали приблизно на 13 років раніше, ніж ті, хто не пив.
У тканинах мозку людей, які вживали алкоголь, також частіше знаходили патологічні зміни тау-білка, які можуть зустрічатися при хворобі Альцгеймера. Але сама наявність таких змін не означає, що в людини обов’язково була деменція або що алкоголь безпосередньо її спричинив.
Цікаво, що когнітивне погіршення в цьому аналізі було помітним насамперед серед колишніх важких споживачів. Дослідження не дає чіткої відповіді, чому аналогічної картини не побачили серед тих, хто багато пив до самої смерті.
Автори наголошують на обмеженнях: робота є спостережною, інформація про алкоголь базувалася на повідомленнях родичів, а точну тривалість і характер споживання встановити було неможливо. Тому результати не доводять прямої причинності, але додають ваги даним про особливо високі ризики тривалого важкого вживання.

3760