Найглибша відома ділянка Світового океану — Безодня Челленджера в Маріанській западині — давно здається місцем, для якого мала б існувати одна чітка цифра. Проте нове картографування показало, що навіть сучасні сонари не дають абсолютної відповіді: залежно від способу обробки одних і тих самих даних оцінка глибини може відрізнятися майже на два десятки метрів.

Японська команда під керівництвом Масакaдзу Фудзії проаналізувала вимірювання, отримані дослідницьким судном Hakuho-maru у 2023 році. Ті самі сонарні записи обробили п’ятьма різними способами. Найглибші значення вийшли в діапазоні приблизно від 10 914 до 10 932 метрів, а за основну оцінку автори взяли 10 927 метрів.
Причина невизначеності криється не лише в рельєфі дна. Сонар визначає відстань за часом проходження звукової хвилі, але швидкість звуку в морській воді змінюється залежно від температури, солоності та тиску. На глибині майже 11 кілометрів навіть невелика похибка в моделі водної товщі може змінити підсумковий результат.
Крім того, промінь суднового сонара охоплює не одну точку. На максимальній глибині зона одного вимірювання може мати сотні метрів завширшки, тому дуже вузька западина або тріщина іноді просто згладжується під час побудови цифрової карти.
Нове дослідження також підтвердило, що Безодня Челленджера має складний рельєф. На карті видно три окремі западини глибші за 10 900 метрів, між якими лежать підводні хребти заввишки приблизно 200–300 метрів.
Різні експедиції останніх років уже отримували значення від приблизно 10 924 до 10 935 метрів. Тому суперечка не означає, що хтось вимірює неправильно. Вона показує межі точності, з якими сучасна техніка працює в одному з найскладніших для дослідження місць планети.
Японська команда оприлюднила очищені дані, моделі швидкості звуку та алгоритми обробки. Це дозволить іншим дослідникам повторювати розрахунки та уточнювати глибину без нової експедиції, якщо з’являться кращі методи моделювання.
https://portaltele.com.ua/news/nauka/vcheni-dosi-sperechayutsya-pro-najglybshu-tochku-planety.html

3744