3686
Світова торгівля пшеничним борошном скоротилася до найнижчого рівня за останні п’ять років. За оцінками Міжнародної ради по зерну, глобальні поставки знизилися на тлі слабшого попиту, дорожчої логістики та прагнення багатьох країн більше переробляти зерно всередині власних кордонів.
Однією з причин спаду стало те, що держави-імпортери дедалі частіше купують не готове борошно, а саме зерно. Така модель дозволяє завантажувати місцеві млини, створювати робочі місця та залишати додану вартість усередині країни. Особливо помітна ця тенденція у країнах Азії та Африки, де останніми роками активно розширювали власні переробні потужності.
На міжнародну торгівлю вплинули й транспортні витрати. Перебої у Червоному морі, дорожче страхування суден і нестабільність на енергетичному ринку збільшили собівартість доставки готової продукції. Для борошна це особливо важливо, адже логістика займає помітну частку кінцевої ціни.
Найбільшими експортерами борошна залишаються Туреччина, Казахстан та кілька інших великих зернових держав. Водночас конкуренція між ними посилюється, оскільки загальний обсяг ринку скорочується. Компаніям доводиться або знижувати маржу, або активніше шукати нові ринки збуту.
Для України ця тенденція також важлива, адже країна залишається великим експортером пшениці та має значний потенціал у переробці. Зростання експорту готового борошна дозволяло б отримувати більше доходу з тієї самої кількості зерна, однак слабкий світовий попит і сильна конкуренція роблять цей напрямок складнішим.
Аналітики очікують, що ринок може поступово стабілізуватися, якщо транспортні витрати знизяться, а споживання у країнах, що розвиваються, знову почне зростати. Однак тенденція до локальної переробки, ймовірно, збережеться.
