3611
Космічний телескоп Nancy Grace Roman від NASA вперше увімкнув свою потужну 300-мегапіксельну інфрачервону камеру й одразу подарував незвичний вигляд Всесвіту: сотні зірок на першому тестовому знімку перетворилися на неоново-зелені кільця. Перші результати настільки обнадійливі, що в NASA вже говорять про подвоєння запланованого строку місії, повідомляє Live Science.
Перший погляд: «зелені пончики» замість зірок
На дебютному тестовому знімку сотні зірок виглядають як яскраво-зелені кільця, схожі на бублики. Таку дивну форму зображення вони мають через те, що оптика камери ще не повністю сфокусована — попереду кілька місяців тонкого налаштування всіх систем.
Телескоп запустили 30 серпня, і зараз він проходить етап комісійних випробувань: інженери перевіряють і налаштовують прилади, поки апарат прямує приблизно на 1,6 мільйона кілометрів від Землі, до точки Лагранжа L2. Це гравітаційне «паркувальне місце», де сили тяжіння Землі та Сонця врівноважуються, тож Roman працюватиме поруч із телескопом Джеймса Вебба та іншими науковими апаратами.
Камера отримала назву Wide Field Instrument (WFI) — «прилад широкого поля зору». Попри тимчасову нефокусованість, усі системи, за даними NASA, працюють так, як заплановано.
Якість Hubble, але в 100 разів ширше поле огляду
Згідно з планом, перші повноцінні наукові зображення Roman почне надсилати на Землю на початку 2027 року. Тоді зірки перестануть бути зеленими кільцями, а знімки за різкістю й деталізацією зрівняються з фотографіями космічного телескопа Hubble.
Головна відмінність у тому, що кожен кадр Roman охоплюватиме у 100 разів більшу площу неба, ніж типовий знімок Hubble. Це дозволить за один спостережний сеанс збирати величезні масиви даних і проводити небачено широкі огляди Всесвіту.
Головний науковець WFI в Центрі космічних польотів Годдарда Джош Шляйдер (Josh Schlieder) назвав підтвердження роботи приладу в космосі «велетенською віхою» та наголосив, що команда на шляху до «проривної науки».
18 детекторів і терабайти даних щодня
На тестовому знімку добре видно хвилясті ряди квадратів — це ключ до потужності камери Roman. Кожен квадрат відповідає одному з 18 детекторів, що перетворюють потоки фотонів від далеких об’єктів на електричні сигнали й формують гігантські зображення неба.
За оцінками NASA, телескоп щодня надсилатиме на Землю приблизно 1,4 терабайта даних. Це в кілька разів перевищує обсяг пам’яті середнього смартфона, і такі потоки інформації дадуть змогу астрономам проводити масштабні статистичні дослідження.
Темна енергія й полювання на екзопланети
Завдяки цим даним Roman має дослідити одні з головних загадок сучасної астрономії. Довготривалі огляди віддалених галактик допоможуть виявляти нові об’єкти й уточнювати швидкість розширення Всесвіту. Це може пролити нове світло на природу темної енергії — загадкового чинника, що, ймовірно, прискорює космічне розширення.
Ще один важливий напрям роботи — пошук потенційно придатних для життя світів. Для цього телескоп використовуватиме вбудований коронограф, спеціальний інструмент, який вибірково блокує яскраве світло зірки й дозволяє роздивитися тьмяні екзопланети поряд із нею.
Перші тести коронографа також пройшли успішно. Очікується, що завдяки йому Roman зможе вивчати планети довкола інших зірок з небаченою точністю, без засліплювального зоряного сяйва. За попередніми планами, кількість відомих екзопланет може зрости з нинішніх понад 6 000 до більш як 100 000 до завершення місії.
Місія на десятиліття, що може перетворитися на два
Офіційно місію Roman розраховано на 10 років. Втім, успішний маневр двигунів у поєднанні з додатковим запасом палива, завантаженим під час запуску, свідчить, що апарат може пропрацювати приблизно 22 роки.
Це робить Roman потенційним наступником Hubble у ролі довгожителя: як і легендарний попередник, він може десятиліттями приносити нові відкриття, значно розширюючи наші уявлення про структуру, історію й населеність Всесвіту.
Телескоп Roman показав неоново-зелені зорі на першому тестовому знімку з’явилася спочатку на Цікавості.
