Науковці наблизилися до розгадки одного з найзагадковіших природних явищ Антарктиди — «Кривавих водоспадів», де з-під льодовика витікає яскраво-червоний, насичений залізом розсіл. Ключем стали морські мікроорганізми, знайдені в цій солоній воді, які вказують на її давнє походження з відрізаної від океану морської води.
«Криваві водоспади» роками інтригували дослідників: іржаво-червоний колір їм надає окиснене залізо, а джерелом слугує захований під льодом резервуар надзвичайно солоної рідини. Виявлення в розсолі мікробів, споріднених із морськими, стало вагомим доказом того, що ця вода — залишок давнього моря, замкненого під льодовиком у далекому минулому. Життя, яке збереглося в темряві, холоді й без кисню, живиться сполуками заліза та сірки й фактично законсервувалося разом із водою.
Походження самого розсолу дослідники пов’язують із давніми змінами рівня моря. Коли морська вода колись опинилася відрізаною від океану й потрапила в пастку під кригою, вона поступово ставала дедалі солонішою та збагачувалася залізом із навколишніх порід. Саме тому сьогодні, просочуючись назовні крізь тріщини льодовика, ця рідина миттєво окиснюється на повітрі й забарвлює лід у криваво-червоний колір.
Значення відкриття виходить за межі однієї антарктичної дивовижі. Ізольована, позбавлена кисню й багата на метали екосистема під льодом слугує земною моделлю тих умов, які можуть існувати під крижаними панцирами супутників Юпітера й Сатурна. Вивчаючи, як мікроби виживають у такому середовищі, науковці краще розуміють межі життя й водночас відточують методи його пошуку за межами Землі. Розгадка «Кривавих водоспадів» показує, що навіть найнегостинніші куточки планети можуть зберігати давню воду й живих свідків минулих епох.

1394