660
Осінній саджанець має перед весняним одну суттєву перевагу: у нього попереду не спека, а кілька місяців прохолодного вологого ґрунту. Коріння росте, доки температура на глибині 20-30 сантиметрів тримається вище нуля, тобто в більшості областей України ще весь листопад, а на півдні й у грудні. За цей час дерево встигає загоїти зрізи коріння й обрости всмоктувальними корінцями, тому навесні воно рушає в ріст на два-три тижні раніше за те, що садили в квітні.
Другий аргумент практичний: восени вибір у розсадниках ширший, саджанці свіжі, викопані щойно, а не після зимового зберігання в холодильнику. Ціна восени зазвичай нижча, ніж на весняних ярмарках.
Але осінь підходить не всім породам. Яблуня, груша, слива, алича, вишня, а також смородина, аґрус, малина й жимолость восени приживаються надійно. Абрикос, персик, черешню, мигдаль і всі теплолюбні форми в північних і західних областях краще відкласти на весну: їхня деревина гірше визріває, і сувора безсніжна зима часто вбиває деревце в перший же рік.
Коли саме садити в різних регіонах
Орієнтир простий: саджанець має опинитися в ямі за три-чотири тижні до стійких морозів, коли ґрунт починає промерзати. У Поліссі, на Волині й Львівщині це кінець вересня — друга декада жовтня. У центральних областях — з початку жовтня до перших чисел листопада. На півдні, у Одеській, Миколаївській, Херсонській областях, вікно розтягується до кінця листопада, а в теплі роки й до середини грудня.
Другий орієнтир — сам саджанець. Садити можна тільки дерево, яке скинуло листя або в якого листя легко відділяється, якщо провести рукою знизу вгору по пагону. Зелений саджанець із живим листям ще подає воду вгору й після пересадки просто висихає. Якщо купили таке дерево, листя обривають вручну, залишаючи черешки.
Купувати варто саджанці однорічки або дворічки з добре розгалуженим корінням завдовжки 25-30 сантиметрів. Контейнерні рослини садять і в теплому вересні, і в жовтні, бо в них кому не порушено. Якщо строки вже пропущені, дерево краще прикопати похило в канавку до весни, ніж садити в промерзлу землю.
Яма і посадка: розміри, ґрунт, глибина
Яму готують заздалегідь, за два-чотири тижні, щоб ґрунт устиг осісти. Для яблуні й груші на сильнорослій підщепі копають 70-80 сантиметрів завширшки й 60-70 завглибшки, для карликових форм і кісточкових вистачає 60 на 50, для ягідних кущів 40 на 40. Верхній родючий шар відкидають на один бік, нижній глинистий на інший і назад у яму не повертають.
Родючу землю змішують із двома-трьома відрами перепрілого гною або компосту, додають 200-300 грамів суперфосфату й 100-150 грамів сульфату калію. Свіжий гній і азотні добрива в яму не кладуть: перший обпікає коріння, другі затягують ріст пагонів, і дерево йде в зиму невизрілим. На кислих ґрунтах Полісся додають 300-500 грамів доломітового борошна.
Саджанець ставлять на конус із підготовленої суміші, розправляють коріння й засипають, час від часу струшуючи стовбур, щоб не лишилося порожнеч. Коренева шийка — місце переходу стовбура в корінь, а не місце щеплення — має бути на 4-6 сантиметрів вище рівня ґрунту: після осідання землі вона опиниться врівень. Заглиблена шийка означає роками мляве дерево без урожаю.
Після посадки роблять земляний валик і виливають два-три відра води навіть у дощ, щоб ґрунт щільно облип коріння. Далі мульчують пристовбурне коло шаром торфу чи перегною завтовшки 5-8 сантиметрів, не присипаючи стовбур. Деревце підв’язують до кілка вісімкою й на листопад обв’язують штамб сіткою або лапником від зайців і мишей. Обрізку відкладають до весни: восени її роблять лише в південних областях.
