660
Полуничну грядку найчастіше кидають напризволяще одразу після того, як зібрано останні ягоди. Але саме у другій половині літа рослина вирішує, скільки квітконосів вона винесе наступного червня. Квіткові бруньки закладаються з кінця липня до вересня — рівно настільки щедро, наскільки дозволяє стан куща.
У серпні полуниця відновлює кореневу систему й нарощує нове листя. Стара листкова маса на цей момент здебільшого відпрацювала: на ній накопичилися плями бурої та білої плямистості, там же зимує кліщ. Тому серпневий догляд зводиться до трьох речей — прибрати відпрацьоване листя, дати живлення й не дати ґрунту пересохнути.
Строки залежать від регіону. На півдні та в центрі роботи випадають на кінець липня — першу декаду серпня, на півночі й заході — на першу-другу декаду. Головне правило: після обрізки в рослини має лишитися щонайменше шість-вісім тижнів теплої погоди, щоб відростити нову розетку. Пізніше 25 серпня на Поліссі й Волині зрізати листя вже ризиковано.
Як обрізати, щоб не нашкодити кущу
Обрізають тільки листкові пластинки, залишаючи черешки завдовжки 5-7 сантиметрів. Ріжок — потовщена основа куща, з якої росте нове листя — має лишитися недоторканим. Якщо зрізати під нуль газонокосаркою чи серпом, разом із листям злітає точка росту, і кущ або довго відновлюється, або гине взимку.
Суцільна обрізка виправдана лише на плантаціях третього-четвертого року, де листя явно уражене плямистістю. Молоді посадки першого та другого року краще перебрати руками: вирізати почервонілі й плямисті листки, а здорові зелені лишити, вони ще працюють на рослину. Вуса видаляють у будь-якому разі, і не один раз, а щоразу, коли з’являються нові.
Зрізане листя не варто лишати між рядами й тим більше загортати в ґрунт: разом із ним на грядці лишаються спори грибів і личинки. Одразу після обрізки грядку розпушують на глибину 5-6 сантиметрів у міжряддях і 2-3 сантиметри біля кущів, щоб не порвати коріння, яке залягає неглибоко.
Живлення й полив до самих заморозків
Азот у серпні потрібен, але помірно: без нього не відросте листя, а надлишок жене рослину в ріст і заважає тканинам визріти перед зимою. Робоча схема — комплексне добриво з переважанням фосфору й калію, приміром нітроамофоска з розрахунку 30-40 грамів на квадратний метр, закладена в борозенку між рядами й полита.
Через два-три тижні дають друге підживлення, уже без азоту: сульфат калію 15-20 грамів на метр або склянка просіяної деревної золи. Тоді ж вносять органіку — перепрілий гній чи компост шаром 2-3 сантиметри між рядами. Свіжий гній під полуницю не кладуть, він обпікає коріння й тягне за собою сіру гниль наступного сезону.
Полив після обрізки важливіший за добрива. Нове листя формується лише у вологому ґрунті, і якщо серпень сухий, кущ просто стоїть. Норма — 15-20 літрів на квадратний метр раз на 5-7 днів, за спеки частіше, з промочуванням шару 25-30 сантиметрів. Останній вологозарядний полив дають у жовтні, перед стійким похолоданням: рослина, яка йде в зиму з сухим корінням, вимерзає першою.
Якщо звести серпневий догляд до короткого плану: зрізати листя з черешками, винести його з ділянки, прибрати вуса, розпушити, підживити фосфорно-калійним добривом і поливати доти, доки не відросте нова розетка. На п’ятий рік навіть бездоганний догляд уже не рятує — урожайність падає, і грядку закладають на новому місці розсадою від молодих здорових кущів.
