У тілі людини переважають не м’язові, а крихітні кров’яні клітини

Уявіть собі, що ви — ціле місто, з мільярдами працівників, які безперервно щось будують, перевозять, ремонтують і передають повідомлення. За оцінками сучасної науки, у «місті» під назвою людське тіло працює близько 30 трильйонів клітин, і більшість з них — зовсім не м’язи чи нерви, а крихітні клітини крові. Про це докладно розповідає матеріал Interesting Engineering.

Що відомо коротко

• У середньому в тілі дорослої людини масою близько 70 кг налічується приблизно 30 трильйонів клітин.
• Близько 70% усіх клітин організму становлять червоні кров’яні клітини — еритроцити.
• Еритроцити живуть приблизно 120 днів, після чого руйнуються і замінюються новими.
• Людський мозок містить близько 86 мільярдів нейронів, але це менш ніж одна третина відсотка всіх клітин тіла.
• Співвідношення бактеріальних і людських клітин у тілі людини нині оцінюють як приблизно 1:1, а не 10:1, як часто вважали раніше.

Як вчені «перерахували» людське тіло

Довгий час у підручниках можна було побачити цифри від 10 до 100 трильйонів клітин — це були дуже грубі оцінки. Згодом дослідницькі групи, зокрема під керівництвом Єви Б’янконі (Eva Bianconi) та Анабізи Пйовезан (Annalisa Piovesan), а потім Рона Сендера (Ron Sender), Шая Фухса (Shai Fuchs) і Рона Міло (Ron Milo), підійшли до питання інакше.

Замість того, щоб уявляти тіло як одну велику «масу», вони окремо оцінювали кількість клітин у різних органах, тканинах і крові. Потім складали ці частини, наче конструктор. Такий підхід дозволив суттєво звузити розкид оцінок і зупинитися на числі близько 30 трильйонів для середньостатистичної дорослої людини.

Ця цифра не є сталою: вищі люди мають більше клітин, ніж нижчі, а на загальну кількість впливають вік, стать, склад тіла та об’єм крові.

Чому більшість ваших клітин — це кров

Коли ми думаємо про «клітини тіла», уявляємо м’язи, шкіру чи мозок. Але за кількістю лідерами виявляються саме еритроцити — червоні кров’яні клітини, що переносять кисень. Вони мають лише 7–8 мікрометрів у поперечнику, тобто приблизно у десятки разів менші за товщину людської волосини.

Через такі мікроскопічні розміри в крихітному об’ємі крові можуть вміститися мільярди еритроцитів. Вони становлять до 70% усіх клітин організму за кількістю, але водночас — лише невелику частку від його маси. Це як мати місто, де більшість мешканців — листоноші: їх дуже багато, вони маленькі, швидко змінюються, але вагають набагато менше, ніж будівлі чи дороги.

Ще одна особливість: зрілі еритроцити людини не мають ядра. Так вони звільняють більше місця для гемоглобіну, а отже можуть переносити більше кисню. Живуть вони приблизно 120 днів, після чого руйнуються й утилізуються, а кістковий мозок безперервно виробляє нові мільйони клітин щосекунди.

Гіганти і карлики серед клітин

Не всі клітини однакові за розміром і формою, і саме це так ускладнює точний підрахунок. Людська яйцеклітина — найбільша клітина організму, її можна побачити навіть без мікроскопа. Вона нагадує величезний «яйцеподібний склад», що містить усе необхідне для старту нового життя.

На протилежному полюсі — сперматозоїди. Це одні з найменших клітин, спроєктовані не на запас поживних речовин, а на рухливість і швидкість.

Частина клітин може бути дуже довгою. Деякі нейрони тягнуться на понад метр, передаючи електричні сигнали від спинного мозку до ступень. Окремі м’язові волокна простягаються на кілька сантиметрів і за об’ємом належать до найбільших клітин тіла.

Через таку різноманітність одна жирова клітина може займати тисячі разів більший об’єм, ніж еритроцит. Тому кількість клітин і вага тіла зовсім не обов’язково пов’язані напряму.

Як швидко ви «оновлюєтесь»

Хоча в організмі близько 30 трильйонів клітин, це не застигла конструкція. Шкіра постійно позбувається старих клітин і формує нові, клітини, що вистилають кишечник, живуть лише кілька днів, а еритроцити — кілька місяців, перш ніж їх замінять свіжі.

Деякі кісткові клітини також безперервно оновлюються, перебудовуючи скелет протягом життя. Натомість багато нейронів у мозку можуть зберігатися десятиліттями, а деякі, ймовірно, — від народження до смерті.

Тому популярне твердження, що «тіло повністю оновлюється кожні сім років», насправді є міфом. Різні тканини мають радикально різну швидкість оновлення: одні змінюються дуже швидко, інші залишаються майже незмінними.

Людські клітини і «сусіди» мікроби

Ще один давній міф — що бактерій у нас у десять разів більше, ніж власних клітин. Новіші оцінки показують, що співвідношення набагато ближче до 1:1. Тобто в середньому ми носимо приблизно стільки ж бактеріальних клітин, скільки й людських.

Це співвідношення змінюється протягом дня залежно від травлення та роботи кишечника. Усі ці мікроорганізми разом називають мікробіомом людини. Вони беруть участь у травленні, підтримці імунної системи та впливають на загальний стан здоров’я, фактично формуючи на нашому тілі й усередині нього цілий «невидимий заповідник» життя.

Що означають 30 трильйонів на практиці

Число 30 000 000 000 000 настільки велике, що майже втрачає сенс. Спробуймо уявити: якщо рахувати по одній клітині щосекунди, не зупиняючись на сон чи їжу, знадобилося б близько 950 000 років, щоб перелічити всі клітини вашого тіла.

Ваш мозок містить близько 86 мільярдів нейронів — це сама по собі вражаюча цифра. Але навіть вона становить менш ніж одну третину відсотка від загальної кількості клітин організму. І хоча еритроцити складають приблизно 70% усіх клітин за числом, через свої мікроскопічні розміри вони додають дуже мало до маси тіла.

Людське тіло — не просто набір органів, а живий екосвіт із десятків трильйонів клітин, кожна з яких має свою роль: одні переносять кисень, інші передають електричні імпульси, борються з інфекціями, будують кістки чи лагодять ушкоджені тканини.

FAQ

Це точна цифра 30 трильйонів клітин чи лише оцінка?

Йдеться про найкращу на сьогодні наукову оцінку, отриману з урахуванням багатьох органів і типів клітин. Точне число відрізняється від людини до людини і може змінюватися протягом життя, але порядок величини — десятки трильйонів — вважається обґрунтованим.

Чи можна «порахувати» свої клітини індивідуально?

Ні, безпосередньо це зробити неможливо. Дослідники користуються моделями й обчисленнями, що базуються на середній масі органів, густині клітин у тканинах і складі крові, тож для конкретної людини це буде лише приблизна оцінка.

Чому раніше вважали, що бактерій в нас у 10 разів більше?

Старі оцінки ґрунтувалися на обмежених даних та спрощених припущеннях про об’єм і склад кишківника. З появою точніших вимірювань і кращих моделей з’ясувалося, що кількість бактеріальних клітин приблизно дорівнює кількості людських.

Чи можна вплинути на свій мікробіом?

Наукові дані свідчать, що на мікробіом впливають харчові звички, медикаменти й умови життя, але конкретних універсальних рецептів для всіх не існує. Дослідження тривають, і поки що рано робити категоричні висновки про однозначно «правильний» спосіб його зміни.

Те, що ми звично називаємо «я», виявляється зібраним із трильйонів крихітних, здебільшого короткоживучих клітин, які діють разом настільки злагоджено, що створюють свідомість, рух і досвід життя. Усередині кожного з нас ховається гігантське, але невидиме місто, і кожен подих або думка — результат безперервної роботи цього мікроскопічного мегаполіса.

У тілі людини переважають не м’язові, а крихітні кров’яні клітини з’явилася спочатку на Цікавості.

cikavosti.com