
Про це передає Укрінформ з посиланням на Politico.
Зазначається, що після смерті Грема законодавці вирішили перейменувати документ на його честь. Саме він разом із сенатором-демократом Річардом Блументалем із квітня минулого року був одним із головних авторів і рушіїв законопроєкту.
Документ тривалий час стикався з перешкодами, зокрема через прагнення Білого дому зберегти за президентом право самостійно вирішувати, кого і в якому обсязі піддавати санкціям.
Лише за кілька днів до своєї смерті, перебуваючи в Києві, Грем заявив, що отримав згоду адміністрації президента Дональда Трампа на оновлену редакцію документа. Вона розширює перелік російських суб’єктів, щодо яких санкції будуть обов’язковими, зокрема включає так званий тіньовий флот, що перевозить російську нафту, водночас надаючи президентові широкі повноваження щодо застосування обмежень.
Крім санкцій проти російського керівництва, енергетичного сектору та тіньового флоту, законопроєкт також поширює дію окремих санкцій проти Ірану. Це положення було додано в останній момент після досягнення домовленості між законодавцями.
Одним з найбільш дискусійних положень документа стали повноваження президента запроваджувати мита стосовно найбільших покупців російських енергоносіїв. Частина демократів висловила занепокоєння тим, що це надто розширює тарифні повноваження Трампа.
Попри це, переважна більшість демократів підтримала просування законопроєкту. Проти процедурного рішення проголосували лише 11 сенаторів-демократів і республіканець Ренд Пол.
Лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер перед голосуванням заявив журналістам, що ухвалення документа має показати російському очільнику Володимиру Путіну, що «він не може залякати Україну» і що Сполучені Штати «залишаються поруч» зі своїм союзником.
Фото: pexels.com

1149