610
2С5 Гіацинт-С – це радянська 152-мм самохідна гармата на гусеничному шасі, яка стала однією з найдалекобійніших систем польової артилерії свого часу. Розроблена у 1970-х роках, вона поєднала високу балістику буксируваної гармати 2А36 з мобільністю самохідного шасі, отримавши здатність вести вогонь на дистанцію понад 30 кілометрів звичайними снарядами.
На відміну від більшості сучасних САУ, 2С5 Гіацинт-С озброєна саме гарматою, а не гаубицею – довгий ствол довжиною 54 калібри забезпечує їй унікальну для свого класу дальність та настильну траєкторію. Сьогодні ця система активно застосовується в бойових діях в Україні обома сторонами конфлікту, включно з трофейними одиницями техніки, захопленими Збройними Силами України. У цьому довіднику розглянемо історію створення, конструктивні особливості, повні тактико-технічні характеристики, бойовий досвід та порівняння з аналогічними системами.
Історія створення 2С5 Гіацинт-С
Роботи над проєктом розпочалися наприкінці 1960-х років, коли радянське військове командування поставило завдання створити далекобійну самохідну артилерійську систему, здатну вести контрбатарейну боротьбу та ураження цілей у глибокому тилу противника. Головним розробником артилерійської частини виступило Свердловське конструкторське бюро транспортного машинобудування, а безпосередньо гарматою займалося пермське Спеціальне конструкторське бюро (СКБ Перм) під керівництвом Юрія Калачникова. За шасі та компонування машини відповідав Уралтрансмаш, підприємство, яке до того часу вже мало досвід створення самохідних артилерійських систем.
Розробка велася паралельно у двох напрямках: буксирувана версія отримала індекс 2А36 і назву «Гіацинт-Б», а самохідна версія на гусеничному шасі стала відома як 2С5 «Гіацинт-С». Обидві системи використовували однакову балістику та боєприпаси, що спрощувало логістику постачання снарядів у військах. Шасі для самохідної версії отримало заводський індекс «об’єкт 307» і було уніфіковане з деякими вузлами інших радянських самохідних установок того періоду, зокрема з 2С3 «Акація».
Державні випробування 2С5 Гіацинт-С завершилися у середині 1970-х років, і у 1976 році система була офіційно прийнята на озброєння Радянської армії. Серійне виробництво тривало на потужностях Уралтрансмашу практично до розпаду Радянського Союзу, а загальний випуск оцінюється у понад 2000 одиниць. Гармата активно постачалася до країн Варшавського договору та інших союзних держав, тому сьогодні її можна зустріти в арсеналах десятків країн світу, включно з обома сторонами російсько-української війни.
Конструкція 2С5 Гіацинт-С: шасі та компонування
Конструктивно 2С5 Гіацинт-С побудована за класичною для радянських важких САУ схемою з відкритою баштою заднього розташування. Гусеничне шасі «об’єкт 307» має шість опорних котків з кожного борту, торсіонну підвіску та розташований у передній частині корпусу двигун і трансмісію, що дозволило звільнити максимум простору в кормовій частині для гарматної установки та боєкомплекту.
Силовою установкою слугує дизельний двигун В-59 потужністю 520 кінських сил, що забезпечує машині масою понад 28 тонн непогану для важкої артилерії рухливість. Максимальна швидкість по шосе досягає 60 км/год, а запас ходу перевищує 500 кілометрів, що дозволяє самохідній гарматі супроводжувати механізовані та танкові підрозділи на марші без відставання.
Кормова частина корпусу відкрита зверху, екіпаж і гарматний розрахунок не мають бронезахисту від осколків та куль зверху, що є характерною рисою радянської школи самохідної артилерії того періоду і водночас однією з головних вразливостей системи у сучасних бойових умовах, коли дедалі частіше застосовуються дрони-камікадзе та боєприпаси, що атакують згори.
Головна зброя, 152-міліметрова гармата з довжиною ствола 54 калібри, змонтована на відкритій установці з обмеженим сектором горизонтального наведення. Ствол оснащений дульним гальмом та ежектором для видалення порохових газів з каналу ствола після пострілу. Для заряджання гармати передбачений механізм досилання, який частково полегшує роботу розрахунку, хоча процес залишається переважно ручним, що обмежує скорострільність порівняно з повністю автоматизованими сучасними системами.
Боєкомплект та типи боєприпасів
Возимий боєкомплект 2С5 Гіацинт-С складає 30 пострілів, які розміщені безпосередньо на машині у спеціальних укладках. Ще стільки ж боєприпасів може перевозитися на причепленому до самохідки причепі, доводячи загальний запас у похідному варіанті до 60 пострілів. Це порівняно невеликий боєзапас порівняно з деякими сучасними аналогами, тому система сильно залежить від безперебійного постачання снарядів транспортно-заряджаючими машинами.
Номенклатура боєприпасів гармати 2А36 достатньо широка. Основним типом є осколково-фугасний снаряд, який летить на дистанцію до 28,4 кілометра. Для збільшення дальності застосовуються активно-реактивні снаряди, здатні долати понад 33 кілометри. Крім того, гармата сумісна з високоточним керованим боєприпасом «Краснополь», що наводиться на ціль за допомогою лазерного підсвічування і забезпечує дальність ураження до 40 кілометрів з відхиленням від точки прицілювання лише в кілька метрів.
Окремо варто зазначити, що конструкція гармати передбачала можливість стрільби спеціальними боєприпасами зниженої потужності ядерного заряду в діапазоні від 0,1 до 2 кілотонн у тротиловому еквіваленті. Ця особливість була характерна для радянської важкої артилерії часів холодної війни і відображала доктрину застосування тактичної ядерної зброї на оперативному рівні бойових дій.
Тактико-технічні характеристики 2С5 Гіацинт-С
Нижче наведена зведена таблиця основних тактико-технічних характеристик самохідної гармати 2С5 Гіацинт-С.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Розробник | СКБ Перм (гармата), Уралтрансмаш (шасі) |
| Роки розробки | кінець 1960-х – середина 1970-х |
| Прийняття на озброєння | 1976 рік |
| Тип | самохідна гармата (не гаубиця) |
| Шасі | гусеничне, «об’єкт 307» |
| Бойова маса | 28,2 тонни |
| Екіпаж | 5 осіб |
| Двигун | В-59, дизельний, 520 к.с. |
| Максимальна швидкість | 60 км/год по шосе |
| Запас ходу | близько 500 км |
| Калібр гармати | 152 мм (гармата 2А36) |
| Довжина ствола | 54 калібри |
| Дальність стрільби (ОФ снаряд) | 28,4 км |
| Дальність стрільби (активно-реактивний) | понад 33 км |
| Дальність стрільби («Краснополь») | до 40 км |
| Скорострільність | 5-6 пострілів/хв |
| Боєкомплект | 30 пострілів на машині, 60 з причепом |
| Бронезахист | протикульний, кабіна відкрита зверху |
Бойове застосування 2С5 Гіацинт-С в Україні
Повномасштабне вторгнення 2022 року стало найбільшим випробуванням для цієї радянської артилерійської системи за всю її історію служби. Обидві сторони конфлікту застосовують 2С5 Гіацинт-С на різних ділянках фронту, використовуючи головну перевагу гармати, велику дальність стрільби, для контрбатарейної боротьби та ураження логістичних вузлів у тилу противника поза межами досяжності менш далекобійних систем.
Українські Збройні Сили отримали у своє розпорядження трофейні одиниці 2С5, захоплені або відбиті у ворога протягом бойових дій, а також системи, що залишалися на озброєнні з часів здобуття незалежності. Через уніфікацію боєприпасів калібру 152 мм з іншими радянськими артилерійськими системами, які масово застосовуються ЗСУ, інтеграція трофейних машин у бойові порядки відбувається відносно швидко, хоча дефіцит боєприпасів для цього калібру залишається помітною проблемою на тлі поступового переходу на стандарти НАТО калібру 155 мм.
Практика застосування 2С5 Гіацинт-С у сучасній війні також оголила слабкі місця конструкції, розроблені понад пів століття тому. Відкрита зверху бойова кабіна робить розрахунок і саму гармату вразливими до атак ударних дронів та боєприпасів, що атакують по вертикальній траєкторії, включно з високоточними снарядами противника. Це змушує обидві сторони застосовувати додаткові засоби маскування, розсіювання позицій та швидкої зміни вогневих рубежів після кожного пострілу, що частково нівелює перевагу великої дальності стрільби.
Порівняння 2С5 Гіацинт-С з аналогами
Щоб краще зрозуміти місце 2С5 Гіацинт-С серед інших зразків важкої артилерії, варто порівняти її з найближчими радянськими та західними аналогами.
2С19 «Мста-С» є більш сучасною радянською самохідною гаубицею калібру 152 мм, прийнятою на озброєння наприкінці 1980-х років. На відміну від 2С5 Гіацинт-С, «Мста-С» має повністю закриту броньовану башту, що суттєво підвищує захист екіпажу, проте поступається у максимальній дальності стрільби звичайними снарядами. Скорострільність «Мста-С» вища завдяки автоматизованому механізму заряджання, тоді як 2С5 значною мірою залежить від ручної праці розрахунку.
2С7 «Піон» являє собою ще важчу самохідну гармату калібру 203 мм, розроблену приблизно у той самий період. «Піон» перевершує «Гіацинт-С» за дальністю стрільби та потужністю снаряда, однак значно поступається у мобільності та скорострільності через величезну масу боєприпасів цього калібру. Обидві системи об’єднує відкрита компоновка бойового відділення та схожа доктрина застосування як засобу контрбатарейної боротьби резерву Верховного головнокомандування.
Німецька самохідна гаубиця PzH 2000 являє собою приклад західного підходу до важкої артилерії того ж класу калібру 155 мм. На відміну від 2С5 Гіацинт-С, PzH 2000 має повністю автоматизовану систему заряджання, закриту броньовану башту та значно вищу скорострільність, що дозволяє виконувати вогневий наліт декількома снарядами по одній цілі одночасно. Втім, за максимальною дальністю стрільби спеціальними боєприпасами обидві системи демонструють порівнянні показники, що підтверджує актуальність балістичної схеми, закладеної у радянську гармату ще у 1970-х роках.
Часті запитання про 2С5 Гіацинт-С
Чому 2С5 Гіацинт-С називають гарматою, а не гаубицею?
Тому що ствол має довжину 54 калібри та забезпечує настильну траєкторію польоту снаряда з високою початковою швидкістю, що характерно саме для гармат, тоді як гаубиці зазвичай мають коротший ствол та навісну траєкторію стрільби.
Яка максимальна дальність стрільби 2С5 Гіацинт-С?
Звичайним осколково-фугасним снарядом гармата вражає цілі на дистанції до 28,4 кілометра, активно-реактивним снарядом дальність зростає до понад 33 кілометрів, а керованим боєприпасом «Краснополь» досягає 40 кілометрів.
Скільки коштує обслуговування бойового розрахунку 2С5 Гіацинт-С?
Екіпаж самохідної гармати складає 5 осіб, а через відсутність повністю автоматизованого механізму заряджання значна частина операцій виконується вручну, що вимагає злагодженої роботи всього розрахунку.
Чи використовує Україна 2С5 Гіацинт-С у бойових діях?
Так, Збройні Сили України застосовують як власні одиниці цієї системи, так і трофейну техніку, захоплену у противника, інтегруючи її у власні артилерійські підрозділи завдяки уніфікованому калібру 152 мм.
У чому головна вразливість 2С5 Гіацинт-С у сучасній війні?
Головним недоліком є відкрита зверху бойова кабіна, яка не захищає розрахунок від атак дронів-камікадзе та боєприпасів, що вражають ціль з вертикальної траєкторії, а також відносно повільна скорострільність порівняно з сучасними автоматизованими системами.
Чим 2С5 Гіацинт-С відрізняється від буксируваної версії 2А36?
Обидві системи використовують ідентичну гарматну частину та боєприпаси, проте 2С5 змонтована на самохідному гусеничному шасі, що надає їй значно вищу мобільність та швидкість розгортання порівняно з буксируваним варіантом.
Висновок
2С5 Гіацинт-С залишається одним із найдалекобійніших зразків радянської важкої артилерії, який попри поважний вік і низку конструктивних недоліків продовжує активно застосовуватися у бойових діях в Україні. Поєднання великої дальності стрільби, сумісності з високоточними боєприпасами «Краснополь» та мобільного гусеничного шасі робить цю систему цінним інструментом контрбатарейної боротьби навіть на тлі появи значно новіших західних та вітчизняних розробок.
Для повнішого розуміння спектра техніки, яка застосовується у сучасному конфлікті, варто також ознайомитися з іншими матеріалами нашого видання. Детальний огляд БТР М113 розкриває історію та бойовий шлях одного з найпоширеніших бронетранспортерів у складі ЗСУ, а матеріал про новітній український БПЛА Сокіл-300 демонструє, як вітчизняна оборонна промисловість розвиває власні високоточні засоби ураження на тлі досвіду, здобутого у боях із застосуванням техніки на кшталт 2С5 Гіацинт-С.
Дивіться також: Військова техніка ЗСУ: повний довідник озброєння
