3419
Золотиста картопляна нематода належить до небезпечних карантинних організмів, які можуть роками залишатися непомітними на ділянці. Це мікроскопічний ґрунтовий паразит, що уражає кореневу систему картоплі та деяких інших пасльонових культур. Проблема особливо підступна тим, що на ранніх етапах зараження зовнішні ознаки можуть бути слабкими, а помітне пригнічення рослин іноді з’являється лише через кілька сезонів.
Паразит живиться на коренях, поступово послаблюючи рослину. Уражені кущі відстають у рості, їхня коренева система розвивається гірше, листя передчасно жовтіє, а в суху погоду рослини швидше в’януть. Урожайність різко знижується: бульб формується менше, вони залишаються дрібнішими й можуть бути деформованими.
За сильного зараження втрати можуть бути дуже значними — від третини врожаю до майже повної його втрати. При цьому сам шкідник надзвичайно малий, тому неозброєним оком виявити його складно. На коренях можуть формуватися крихітні кулясті жіночі особини та цисти, які з часом змінюють колір від світлого до золотисто-коричневого.
Цисти здатні пережити багато років
Найнебезпечніша особливість нематоди — тривале збереження цист у ґрунті. Вони можуть залишатися життєздатними приблизно 10–20 років навіть тоді, коли на зараженій ділянці певний час не вирощують картоплю. Саме тому після появи осередку швидко позбутися шкідника дуже складно.
Нематода поширюється не лише з посадковою картоплею. Частинки зараженого ґрунту можуть переноситися на колесах техніки, інструментах, взутті, тарі та транспорті. Навіть невелика кількість землі з осередку здатна перенести цисти на нову ділянку. Окремий ризик становить використання садивного матеріалу невідомого походження.
Основою захисту залишається профілактика. Фахівці рекомендують використовувати здорову сертифіковану насіннєву картоплю, не вирощувати культуру роками на одному місці, включати в сівозміну рослини, які не є господарями паразита, і за можливості використовувати нематодостійкі сорти.
Техніку й інвентар після роботи на підозрілих ділянках потрібно очищати від землі до переміщення на інше поле чи город. Для господарств важливий регулярний фітосанітарний моніторинг, оскільки лише лабораторне дослідження зразків ґрунту дозволяє достовірно підтвердити наявність карантинного організму.
Якщо на картопляній ділянці з року в рік з’являються окремі плями з низькими, жовтуватими й пригніченими рослинами, а врожай у цих місцях різко менший, це привід не обмежуватися додатковим підживленням. У такій ситуації варто звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби. Інспектори можуть відібрати ґрунтові зразки та передати їх до акредитованої лабораторії.
У разі офіційного підтвердження золотистої картопляної нематоди застосовуються карантинні заходи: визначають межі зараженої зони, контролюють переміщення картоплі та ґрунту, запроваджують сівозміну й використання стійких сортів, а територію надалі регулярно обстежують. У цьому випадку запобігти поширенню значно простіше, ніж ліквідувати сформований осередок.
https://dpss.gov.ua/news/zolotysta-kartopliana-nematoda-prykhovana-zahroza-dlia-vrozhaiu-kartopli
