3455
Астрономи переглянули архівні спостереження рентгенівської обсерваторії Chandra і виявили 84 незвичайні джерела випромінювання у шести сусідніх галактиках. Вони настільки м’які в рентгенівському діапазоні, що більша частина їхньої енергії фактично прихована від земних телескопів, а деякі з об’єктів можуть випромінювати у сотні тисяч або навіть мільйони разів більше енергії, ніж Сонце.
Дослідники назвали нову групу гіперм’якими рентгенівськими джерелами. Їхнє випромінювання переважно припадає на екстремальний ультрафіолет — діапазон між звичайним ультрафіолетом і рентгенівським світлом.
Проблема для астрономів у тому, що міжзоряний газ дуже ефективно поглинає таке випромінювання. До Землі доходить лише невеликий низькоенергетичний «хвіст», який і бачить Chandra. Саме тому об’єкти могли роками залишатися непоміченими навіть у добре вивчених галактиках.
У кожній із шести галактик знайшли від семи до двадцяти одного такого джерела. Серед них є Андромеда, M101 та еліптичні галактики. У спіральних системах частина об’єктів концентрується вздовж рукавів, де багато молодих зір, а в еліптичних — серед старіших зоряних популяцій.
Команда перевірила, чи не є сигнали артефактами детектора. Багато джерел повторно з’являлися в тому самому місці в різні роки, а частину незалежно бачив європейський рентгенівський телескоп XMM-Newton. Це значно посилює аргумент, що йдеться про реальні космічні системи.
Поки що невідомо, який саме тип об’єктів створює таке випромінювання. Серед кандидатів — білі карлики, нейтронні зорі та чорні діри, що поглинають речовину від компаньйона. Частина джерел може бути пов’язана з новими — термоядерними спалахами на поверхні білих карликів.
Відкриття може виявитися важливим для загадки наднових типу Ia. Астрономи використовують ці вибухи для вимірювання космічних відстаней, але досі знаходять менше потенційних систем-попередників, ніж передбачають моделі. Якщо частина таких систем «ховалася» у гіперм’якому діапазоні, нова група об’єктів може допомогти заповнити цю прогалину.
