Люди можуть краще розпізнавати неправду, якщо не бачать співрозмовника, а лише чують його голос. Такого висновку дійшли дослідники, які вивчають особливості людського сприйняття та механізми виявлення брехні.

Вчені пояснюють, що коли людина бреше, у неї часто змінюються ритм мовлення, інтонація та звучання голосу. Під впливом стресу чи викиду адреналіну можуть напружуватися м’язи навколо гортані, через що голос стає менш стабільним, пише The Guardian.
Що показали дослідження
Дослідниця Дора Джорджіанні з Портсмутського університету в Англії з’ясувала, що учасники експерименту значно краще виявляли брехню, коли лише слухали співрозмовника.
Результати показали:
- люди, які лише слухали аудіозапис, правильно визначали брехню у 61,7% випадків;
- ті, хто одночасно дивився відео та слухав, показали лише 35% точності.
Науковці пояснюють це перевантаженням мозку. Тобто коли людина одночасно аналізує жести, міміку, рухи тіла, слова та інтонацію, увага розпорошується і ризик помилки зростає. Фахівці також наголошують, що популярні уявлення про те, що брехун обов’язково відводить погляд, говорить швидше або нервує, не завжди відповідають дійсності.
За словами дослідників, не існує єдиної ознаки чи так званого «ефекту Піноккіо», який би гарантовано видавав неправду. Ті самі зміни голосу чи поведінки можуть бути викликані звичайним хвилюванням або стресом.
Ефект Піноккіо — це науково підтверджений психофізіологічний феномен, при якому під час брехні або сильного емоційного напруження температура шкіри навколо носа та в куточках очей знижується, а температура чола підвищується.
Що ще може розповісти голос
Науковці зазначають, що голос людини передає набагато більше інформації, ніж здається. За ним люди часто несвідомо визначають:
- емоційний стан;
- рівень напруги;
- приблизний вік;
- походження та акцент;
- навіть окремі соціальні особливості.
«Ще до того, як ми повністю обробимо слова чи їхній зміст, мозок уже починає аналіз. Численні дослідження показали, що слухачі вловлюють сигнали про емоції, мотивацію, рівень залученості чи ставлення співрозмовника. Я називаю це «соціальним наміром» мовця. За одну мить ми можемо почути, чи людина тепла, чи холодна у спілкуванні, спокійна чи напружена, налаштована позитивно чи негативно», — зазначають експерти.
Втім, дослідники підкреслюють: голос може підказати певні сигнали, але не здатний стати безпомилковим детектором брехні.

458