603
У ОКП «Компанія «Луганськвода» автопарк налічує 112 одиниць техніки: вантажівки, екскаватори, крани, трактори та спеціалізовані машини. Обсяг роботи тримається на рівні 1000–1500 виїздів на місяць, а близько 40% із них мають аварійний характер і потребують готовності машин 24/7.
За експлуатацію автопарку у компанії «Луганськвода» з 2009 року і по теперішній час відповідає інженер-механік, керівник автотранспортної дільниці, Станіслав Чуйков, який перетворив техобслуговування на керований процес із чіткими правилами допуску техніки до виїздів і прогнозуванням ризиків відмов.
Що саме створив Чуйков
Зазвичай в автопарках з різними типами техніки графік технічного обслуговування для всіх авто однаковий, що не враховує реальне навантаження, особливо під час аварійних робіт, коли певні машини, наприклад екскаватори, працюють на межі можливостей і зношуються значно швидше. Чуйков взяв це до уваги та розробив інженерно-аналітичну модель управління ресурсом автопарку (GRKI), яка оцінює стан кожного авто та ймовірність його поломки, зважаючи на те, скільки вже відпрацювали основні деталі, у яких умовах вони були, що саме ламалося раніше і як часто техніка працювала в екстремальних режимах.
GRKI також використовується працівниками автопарку як основа для прийняття рішень, зокрема, які запчастини потрібно перевіряти в першу чергу, яку техніку відправити на сервісне обслуговування заздалегідь, поки не почалася нова хвиля викликів, як розподілити завдання між машинами так, щоб вони не вийшли з ладу всі одночасно та не призвели до великої кількості паралельних ремонтів.
«Я рахую ресурс роботи кожного авто за реальними умовами використання та історією поломок, адже один важкий аварійний виїзд зношує механізм швидше, ніж тиждень звичайної планової роботи«, — пояснює Чуйков.
Управлінські метрики, які формують дисципліну
Здійснюючи керівництво автотранспортною дільницею Чуйков оперує конкретними показниками, які дозволяють зрозуміти ефективність його моделі. Так, за внутрішніми операційними даними компанії, частка виконаного вчасно технічного обслуговування машин, після впровадження його розробки, зросла з 70% до 98%, що дозволило зменшити кількість накопичених дефектів, сприяло зменшенню зривів робочих змін і меншій кількості переходів від дрібного сервісу до капітальних ремонтів.
Також зменшилися раптові поломки техніки під час роботи на об’єктах, з 15 до 9 випадків на місяць, що становило зниження аварійності на 40%. Комплексна модернізація Станіславом системи технічного обслуговування дозволяє досягати таких показників завдяки контролю інтервалів, єдиному порядку перевірок, фіксації виконаних робіт і плануванню ремонтів.
Ефективність у цифрах
Згідно зі звітом, який був підготовлений планово-економічним відділом комунального підприємства «Луганськвода» внаслідок впровадження розробленої Чуйковим методики кількість аварійних ремонтів зменшилася з 412 до 368 випадків, у порівнянні з 2020 роком, а витрати на них скоротилися з 39,6 до 33,9 млн грн, що дозволило компанії заощадити близько 5,7 млн грн. Середній час перебування техніки в ремонті скоротився з 3,6 до 3 діб, що критично важливо для автопарку у понад 100 одиниць техніки, коли дефіцит одного екскаватора або крана може повністю зупинити роботу на об’єкті. Частка повторних ремонтів знизилася зі 100% до 88%, що дозволило техніці довше працювати.
Окремо у звіті відзначено продовження робочого ресурсу 22 одиниць техніки: орієнтовна вартість повної заміни яких на нову оцінювалася приблизно у 38,0 млн грн, а фактичні витрати на їх ремонти та модернізацію вийшли близько 11,4 млн грн, що дозволило скоротити витрати на приблизно 26,6 млн грн. Загалом сукупний ефект для автопарку від скорочення аварійних ремонтів, зменшення простоїв і продовження ресурсу оцінюється на рівні близько 34,2 млн грн, що є значним показником для визнання інженерного рішення Станіслава, як дієвого інструменту управління.
Вплив людського фактора і якість ремонтного завершення
Ефективність роботи великої ремонтної зони безпосередньо залежить від уніфікації кожного робочого процесу, оскільки навіть найменші відхилення під час виконання типових операцій стають джерелом майбутніх технічних збоїв. Запроваджений Станіславом Чуйковим підхід базується на суворому дотриманні визначеної послідовності перевірок та персональній відповідальності кожного майстра за результати своєї праці. Такий алгоритм дій забезпечує високу якість фінального етапу робіт, завдяки чому техніка виходить на лінію з цілком прогнозованим станом усіх ключових вузлів та агрегатів.
Досягнуте зниження кількості повторних звернень до рівня 88% разом із суттєвим пришвидшенням обслуговування створює значний запас вільного часу для всього колективу дільниці. В умовах експлуатації критичної інфраструктури цей додатковий ресурс виконує роль надійного резерву, що дозволяє оперативно реагувати на нові аварійні виклики будь-якої складності.
«Запорукою надійного ремонту техніки є повне усунення першопричини несправності. Ігнорування навіть найменшої дрібниці під час технічної перевірки машини неминуче призведе до її раптової зупинки в момент пікового навантаження«, — додає Станіслав.
Модель, що має міжнародну цінність
Вдала організація управління різноманітним автопарком, особливо під час частих аварійних викликів, є спільним завданням для багатьох підприємств критичної інфраструктури у різних країнах.
Модель створена Чуйковим враховує реальний знос агрегатів та статистику минулих поломок та здатна допомогти інженерам і керівникам автопарків краще розуміти один одного завдяки переведенню технічного стану машин у зрозумілі цифри. Такий підхід дає можливість планувати обслуговування заздалегідь, щоб максимально знизити ризик виходу техніки з ладу під час виконання термінових завдань.
Досвід Станіслава є корисним прикладом для інших підприємств критичної сфери, де кожна хвилина зупинки спеціального транспорту має велике значення для всього суспільства.
Чому це важливо для критичної інфраструктури
Оновлення Чуйковим підходів до обслуговування техніки в автотранспортній дільниці «Луганськвода» підтверджує пряму залежність готовності критичної інфраструктури від впровадження інженерних методів та суворої дисципліни під час виконання робіт. Застосування розробленої Станіславом моделі GRKI у поєднанні з чіткими правилами допуску машин до експлуатації та постійним контролем за термінами обслуговування суттєво зменшує кількість раптових технічних збоїв на маршрутах. Завдяки детальній фіксації кожної операції підприємству вдається скорочувати тривалість простоїв та мінімізувати потребу в аварійних ремонтах, що дозволяє утримувати стабільно високу швидкість реагування на пориви мереж. Для масштабного автопарку з великою кількістю щомісячних виїздів така організація процесів забезпечує реальний вимірюваний результат, який безпосередньо прискорює повернення води у домівки мешканців.
