Шимпанзе обрали кристали серед звичайних каменів і обміняли їх лише на банани

У шимпанзе виявили здатність розпізнавати кристали серед звичайних каменів і схильність носити їх у роті, як цінні предмети. Щоб забрати їх у приматів, зоологам довелося обміняти кристали на улюблену їжу шимпанзе — банани чи йогурт. Науковці припускають, що любов до кристалів, попри відсутність у них практичної користі, у людей і шимпанзе походить від спільного предка. Дослідження опублікували в журналі Frontiers in Psychology.

Чому зоологи вивчали любов шимпанзе до кристалів?

Оскільки в поселеннях давніх людей часто знаходили кристали, які не були ані прикрасами, ані інструментами, науковці вирішили дослідити, звідки в людей узялася зацікавленість у таких непрактичних об’єктах. Для цього провели дослідження на найближчих родичах людини — шимпанзе (Pan troglodytes) із заповідника. У першому експерименті тваринам давали обрати між великим шматком кварцу та таким самим за розміром звичайним каменем. У другому — витягнути дрібні кристали з купи каміння різного розміру.

У першому експерименті шимпанзе спершу приділяли однакову увагу обом каменям, але потім починали більш уважно вивчати кристал. Самця на прізвисько Тоті зафільмували за тим, як він обертав кристал у руці, підносив до світла та розглядав із різних кутів. У другому експерименті шимпанзе успішно змогли вибрати з купи каменів кристали кварцу, які за розміром нагадували знайдені в людських поселеннях. Вони також відрізнили від звичайних каменів кристали піриту та кальциту, які за формою та розміром відрізнялися від кварцу. Самиця Сенді набирала в рот кристали та камінці з купи й переносила їх на окрему дерев’яну платформу, де сортувала, відділяючи три види кристалів від решти каменів.

Дослідники з’ясували, що причиною вибору шимпанзе була прозорість кристалів і їхня форма з рівними краями та кутами. Науковці припускають, що ці дві риси, які є незвичними для природних об’єктів, привертали й увагу давніх людей, спонукаючи їх колекціонувати кристали.