4230
Дефіцит певного мікроелемента, помічений на рослині, не завжди свідчить про його низький вміст у ґрунті, наголошує науковець. За його словами, видимі симптоми можуть бути спричинені низкою факторів, які перешкоджають поглинанню елементів кореневою системою або змінюють їхню доступність для рослин
Про це розповідає AgroWeek
Причини розбіжностей між симптомами й аналізами ґрунту
Експерт пояснює, що причини можуть бути різними, зокрема:
- нерівномірний розподіл елементів у профілі ґрунту, через що типова вибірка може не відображати локальні дефіцити;
- фізіологічні обмеження коренів (пошкодження, зріст у холодному чи занадто вологому ґрунті), які зменшують поглинання;
- хімічні фактори, наприклад кислотність (pH) або надлишок антагоністичних елементів, що блокують засвоєння потрібного мікроелемента;
- органічні і мікробні процеси, які можуть тимчасово фіксувати елемент у формі, недоступній для рослин;
- неправильний час або метод відбору проб — як ґрунтових, так і тканинних — що дає недостовірні результати.
Рекомендації для діагностики та корекції
Науковець радить поєднувати лабораторні дослідження ґрунту з аналізом тканин рослин, щоб отримати повнішу картину стану живлення. Такий підхід дозволяє відокремити питання доступності елементів від їх фактичної кількості в ґрунті
Практичні кроки, які варто врахувати аграріям та агрономам:
- регулярно проводити одночасний аналіз ґрунту й тканин рослин, особливо в різні фази вегетації;
- переглянути агротехнічні заходи, що впливають на кореневе середовище: дренаж, структуру ґрунту, систему зрошення;
- за потреби застосовувати цільові позакореневі підживлення для швидкої корекції симптомів, паралельно усуваючи причини, які заважають кореневому поглинанню;
- коригувати pH ґрунту та баланс макро- і мікроелементів, щоб підвищити їхню доступність для рослин;
- розглядати локальні підходи до внесення добрив із урахуванням варіацій у полях, а не покладатися лише на усереднені дані.
За словами науковця, інтегрований підхід до діагностики живлення рослин мінімізує ризик хибних висновків і дозволяє ефективніше використовувати ресурси для підвищення врожайності та якості продукції.
