4175
Нове дослідження показує, що за останні 30 років рівень сонячної радіації, яка досягає поверхні Європи, зріс майже на 5%, що пов’язано зі змінами хмарності, зменшенням аерозольного забруднення та глобальним потеплінням.
Робота «Минулі, теперішні та майбутні тенденції сонячної радіації в Європі» опублікована в журналі Remote Sensing of Environment. За період 1994–2023 років приріст становив 2,4 Вт/м? за десятиліття. Найбільше зростання зафіксовано у центрально-західній Європі — до 11% у регіонах Бенілюксу, північно-східній Франції та західній Німеччині. Дослідження поєднало наземні вимірювання, супутникові дані та 30 кліматичних моделей CMIP6.
Сонячна радіація на поверхні залежить від «аерозолів» — дрібних частинок у повітрі — та хмарного покриву. Автори встановили, що приблизно 80% зростання пояснюється змінами непрозорості та кількості хмар. Решта 20% пов’язана з прямим зменшенням аерозольного забруднення. Водночас аерозолі мають і «непрямий ефект», впливаючи на структуру хмар і їхню здатність відбивати світло.
Чистіша атмосфера сприяє формуванню хмар із більшими краплями води, які відбивають менше сонячного випромінювання. У поєднанні з підвищенням температури це призводить до меншої хмарності та більшої інсоляції. «Наші висновки щодо того, наскільки вони зросли, безумовно, були несподіванкою», — зазначає Хосе Антоніо Руїс-Аріас. Таким чином, регіональна кліматична система демонструє складну нелінійну взаємодію між атмосферною фізикою та антропогенними змінами.
Прогнози до 2054 року свідчать про можливе уповільнення зростання радіації. «Поточні темпи зростання не можуть підтримуватися нескінченно довго», — пояснює Руїс-Аріас. Отримані результати мають значення для кліматичної політики та розвитку сонячної енергетики, адже зміни інсоляції впливають як на енергетичний баланс, так і на регіональні погодні режими.
Зменшення аерозолів та хмарності призводить до збільшення сонячної радіації в Європі з’явилася спочатку на Цікавості.
